Усть-Камча́тськ (рос. Усть-Камчатск) — селище (з 1951 по 2008 — селище міського типу) і порт, адміністративний центр Усть-Камчатського району Камчатського краю Далекосхідного федерального округу (Росія).
Географія
Селище розташоване на східному узбережжі півострова Камчатка, у гирлі річки Камчатка, на берегах озера Нерпиче і Камчатської затоки Тихого океану. Відстань до Петропавловська-Камчатського фізична — 440 км, автошляхом — 741 км.
Клімат
- Середньорічна температура повітря — −0,4 °С
- Відносна вологість повітря — 80,3 %
- Середня швидкість вітру — 4,2 м/с
Історія
Селище засноване в 1731 році під назвою Усть-Приморськ.
У 1890 році дістало сучасну назву Усть-Камчатськ.
У 2010 році відбулося виверження довколишніх вулканів Ключевська Сопка та Шивелуч, унаслідок чого попелом було засипане майже все селище.
Населення
Станом на 2011 рік у селищі проживало 4560 чоловік.
Чисельність населення| 1926[1] | 1939[2] | 1959[3] | 1970[4] | 1979[5] | 1989[6] | 2000[7] |
|---|
| 467 | ↗1819 | ↗9941 | ↗11 433 | ↗16 326 | ↘13 611 | ↘7800 |
| 2002[8] | 2007 | 2009 | 2010[9] | | | |
|---|
| ↘5231 | ↘4268 | ↘4167 | ↗4352 | | | |
5000
10 000
15 000
20 000
Інфраструктура
У селищі діє морський порт, рибокомбінат та деревообробні підприємства. У 1937 році відкрито аеропорт «Усть-Камчатськ».
Відомі люди
У 1978 році в селищі народився відомий український телеведучий та продюсер Максим Бахматов, який протягом 2015-2017 рр. був генеральним директором Національного експоцентру України.
Географічне диво
За 120 км на захід — південний захід від селища розташований найвищий у Євразії діючий вулкан Ключевська Сопка (4750 м).
-
Виверження Ключевської сопки
-
Ключевська сопка в спокійному стані
-
Захід сонця на сопці
-
Місячний сніжний пейзаж
-
Чергове виверження сопки
-
Вигляд сопки із супутника
-
Вигляд виверження вулкана із супутника
Примітки
- ↑ Список населённых мест Дальневосточного края: по материалам Всесоюзной переписи населения 17 декабря 1926 года и Приполярной переписи 1926-27 года.. — Дальневост. краевой стат. отд.. — Хабаровск, Благовещенск : Далькрайлит, 1929. — С. 208. — 229, [3] с. — 500 екз.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность сельского населения СССР по районам, крупным селам и сельским населённым пунктам - районным центрам. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Народная энциклопедия городов и регионов России
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов
Джерела
Посилання
_(1790).png)
