|
Супрун Ольга Олегівна
Ольга Олегівна Супрун (5 березня 1988, Дубно, Рівненська область) — українська художниця та блогерка. Майстриня графіки та гендмейду, поетеса, архітекторка. 2018 року впорядкувала та видала книгу віршів та розповідей-спогадів своєї бабусі Ганни Бойко Історія життя Анни Бойко. БіографіяНародилась в архітекторській родині. Випускниця гімназії № 1 в Дубні та місцевої художньої школи. У 2005—2010 роках навчалась у Львівській Політехніці, за спеціальністю архітекторка-реставраторка, працює в галузі архітектури та дизайну. Одружена, виховує доньку Анну (2017 р.н.). ТворчістьЛюбов до художньої творчості та перші уроки Олі дали батьки. У 1996—2003 роках займалася в художній школі за спеціальністю образотворче мистецтво. В студентські роки зацікавилася техніками гендмейд, хоча певні вміння й інтереси отримала ще в дитинстві. У 2010 році закінчує навчання в Львівській Політехніці та знаходить роботу за спеціальністю. Одночасно продовжує малювати й цікавиться можливостями соціальних мереж. 14 лютого 2010 року створила акаунт у Twitter, де довгий час була відома під ніком Оля-Білочка. Зміст мікроблогу складають рефлексії подій особистого життя, рідко суспільно-політичні теми, буденне товариське спілкування та творчість. Згодом створила блоги на інших платформах, брала участь у гуртку ГалУжНет, в якому об'єдналися знані блогери з Ужгорода, Галичини й Поділля, з ними регулярно відвідувала події, присвячені соціальним мережам. Інтернет-активізмПереможниця багатьох творчих конкурсів на івентах та в україномовних мережах. Зокрема, відзнаки отримували її твірші (віршовані повідомлення в мікроблозі — на той час розмір твітів мав обмеження у 140 символів — та вірші присвячені твітеровій тематиці), а в 2012 — робота в техніці квілінг на честь дворіччя ресурсу Inspired[1]. Найпомітнішим здобутком до 2013 року стала перемога Історії життя Анни Бойко в Конкурсі українських блогів BUBA 2011. Восени 2012 року була запрошена організаторами львівської TED TEDxSvobodaAve для проведення художнього майстер-класу. В грудні 2012 року вперше виступила з доповіддю на заході Volyn MediaCamp у Луцьку, поділилася досвідом створення й просування свого незвичайного блогу Історії життя Анни Бойко. В кінці січня 2013 — доповідь на #Twiterevent (twitter Ternopil event) про досвід організації художньої виставки й користь від соцмереж (зокрема, twitter) для цієї справи. Влітку 2013 співорганізувала зустріч твітерян у Дубно — #DubnoTwEvent[2]. Протягом 2014 року двічі — у Львові та Франківську — доповідала про блогерство на заходах ФРІ. Станом на жовтень 2018 року її дописи в мікроблозі читали більше 7500 осіб, що було високим показником для україномовного сегменту twitter. У 2015 році як експертка брала участь у проєкті ресурсу tvoemisto.tv Архітектура твого міста[3]. На 2018 рік Історія життя Анни Бойко лишався найбільш відомим блогом Супрун. Матеріали з нього (вірші, розповіді, рецепти, фото) публікувалися в місцевих та онлайн виданнях[4]. У вересні 2018 Ольга підготувала бабусі сюрприз: книга Історія життя Анни Бойко вийшла друком після двох років роботи з текстами й ілюстраціями (малюнки створила Оля). В роботі над книгою допомогли твітеряни і твітерянки: Оллі Перехрест, Федір Гонца, Олена Хрущ, Лариса Раренко. #Твімиколай5 березня 2013, на свій день народження, Ольга Супрун започаткувала в українській спільноті твітерян твігру — масштабний квест, який включає посткросинг, обмін гендмейдом та іншими сувенірами. В 2013-2019 роках відбуваються благодійні акції #ТвіМиколай, натхненницею й активною учасницею яких також є Супрун. Подібна до твігри, забава включала в себе збір коштів на благодійність. За свідченням організаторів, 2014 року було зібрано та передано Благодійному фонду «Таблеточки» ₴2450 (мінімальний внесок становив ₴5, кількість учасників — 120 твітерян). 2015 року ₴4000 було зібрано для відділення переливання крові дитячої лікарні Охматдит в співпраці з громадською організацією «Свіжа кров» (мінімальний внесок — ₴20, 174 учасники)[5]. 2016 року разом з БФ «Таблеточки» було зібрано ₴7000 на закупівлю препарату Цитозар для онкохворих дітей[6]. 2017 року сума благодійних внесків досягла ₴10000 і знову була передана Таблеточкам (мінімальний внесок — ₴20, 180 учасників) для закупівлі антибактеріального препарату "Флекселіт" на потреби дітей в Охматдиті. Фонд вперше зустрівся з організаторами акції, Петром Литвином і Оленою Шиян, передав диплом і сувенір, подякував усім твімиколаям[7]. Графіка«Графічний Львів» — перша персональна виставка Ольги Супрун (їй передувала участь у «збірних» експозиціях). Для малюнків художниця використала чорну туш, два з 20 малюнків дописані аквареллю, деякі роботи супроводжені авторськими текстами. Наприкінці 2012 та на початку 2013 виставка мандрує у Львові й Тернополі[8]. В жовтні 2013 у Львівській шоколадній майстерні в Ужгороді проходила виставка «Графічний Варош», а в листопаді — «Міст О» в кав'ярні «Кофеїн», в місті Луцьк. В 2017-2018 рр. Супрун (у співавторстві) створила серію конвертів і поштових марок з зображеннями Митрополита Андрея Шептицького, скульптури святого Юрія, Собору Юра. В 2016-2018 ілюструвала книгу спогадів своєї бабусі, а 2019 року — віршову збірку Романа Стефанка “Думки і почування”. СкульптураУ грудні 2014 року відбувся конкурс проєктів пам'ятного знаку «Стіна пам'яті Небесної сотні» в Івано-Франківську, в якому перше місце взяв авторський колектив О. Ласкевича, Р. Домашича та Ольги Супрун. Їх робота — скульптура ангела, в якого крила складені зі щитів, — запрошена для участі в фінальній частині відбору. Також, за запевненням організаторів конкурсу, всі макети пам'яток прикрасять Музей Небесної Сотні, який збираються створити у Франківську[9]. Декілька закладів громадського харчування Львова використовують елементи зовнішнього дизайну, розроблені Олею Супрун. Участь у The BOBsЩорічний (з 2004) міжнародний конкурс, присвячений сучасним медіа, в 2013 році вперше приймав заявки українських блогерів. Мікроблог @Ola_bilo4ka був відібраний членами міжнародного журі до участі в фінальній частині конкурсу. Вона перемогла в категорії мікроблог українською мовою, набравши 33 % голосів[10]. На другому місці з 25 % опинився лідер гурту Океану Ельзи Святослав Вакарчук, третє місце посіла громадська активістка, журналістка Української правди Катя Аврамчук, четверте — друг Супрун, також учасник ГалУжНет'у Роман Голубовський (письменник, творець і чільний автор сайту UaReview), п'яте — Каша Сальцова, яка була переможницею BUBA 2011 саме в номінації «мікроблоги». Всього за номінантів конкурсу The BOBs було зібрано 94 000 голосів (допускалося повторне голосування раз на добу). Офіційні результати конкурсу стали відомі вдень 7 травня. Про її успіх повідомила місцева преса[11] та згадали загальнонаціональні новинарі[12]. Подію Супрун прокоментувала так[13]:
Примітки
|
|||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
