Сульська Зоя Василівна
БіографіяНародилася 1 січня 1923 року в селі Крути Троянівського (нині Житомирського району) в бідній багатодітній родині. Серед восьми братів і сестер лише вона змогла отримати належну освіту і здійснити свою мрію - стати вчителем. В 1940 році вона вступає на історичний факультет Одеського педагогічного інституту. До початку війни вдалося закінчити лише один курс. Завершити навчання стало можливим лише після війни, заочно в Луцькому педагогічному інституті. Вчителювати почала ще в 1944 році. Зокрема з жовтня 1953 року в Лугинській СШ № 1. 45 років віддала Зоя Василівна своїй улюбленній справі - бути вчителем історії. Ще під час роботи в Лугинській середній школі створила шкільний музей, який почав діяти в 1980 році. Цей шкільний музей був одним з найкращих в області свого часу.[1] Також Зоя Василівна створила районний краєзнавчий музей, фонди якого пізніше поповнилися шкільним музеєм. Довгий час, після виходу на заслужений відпочинок, очолювала краєзнавчий музей. Померла 11 жовтня 2016 року в селищі Лугини. Нагороди
ВшануванняОдна з центральних вулиць селища Лугини носить імя Зої Сульської. Саме на цій вулиці розташований краєзнавчий музей - дітище усього життя Зої Василівни[3]. На фасаді Лугинського ліцею розміщено меморіальну дошку в пам'ять про Сульську З. В., яка багато років працювала в цій школі на посаді вчителя історії[джерело?]. БібліографіяСульська З. В. Була війна... - Коростень: Фірма "Друк", 2003. 103 с. Сульська З. В. Свідки сивої давнини // газета Промінь. - 2004. 28 травня. Сульська З. В. Історія освіти на Лугинщині. - Коростень: Фірма "Друк", 2007. Стаття в збірнику?? Сульська З. В., Атаманчук М. О. Ними пишається Лугинщина. - Коростень: Фірма "Друк", 2008. с. 99-100 Сульська З. В. Жінки - ветерани війни і праці Лугинщини. - Коростень: Фірма "Друк", 2007 Сульська З. В. Лугинщина: Історичні нариси. - Коростень: Фірма "Друк" 2002. - 120 с. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia