Суботін Семен Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Суботін.
Семен Михайлович Суботін
рос. Семён Михайлович Субботин
Народження17 вересня 1922(1922-09-17)
с. Гамберово
Смерть18 січня 1985(1985-01-18) (62 роки)
ПохованняДругий християнський цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
ПартіяКПРС
Звання Генерал-лейтенант
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
 Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Почесний громадянин міста Миколаєва
Почесний громадянин міста Миколаєва

Семен Михайлович Суботін (рос. Семён Михайлович Субботин; 1922, Гамберово, нині Селтинського району Удмуртської Республіки — 1985) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант.

Життєпис

Народився в селі Гамберово, нині Селтинського району Удмуртської Республіки, в селянській родині. За національністю — удмурт. У ранньму віці осиротів. Закінчив неповну середню школу і курси бухгалтерів. Працював в Увинському ліспродторзі.

До лав РСЧА призваний Увинським РВК у червні 1941 року. У січні 1942 року закінчив прискорений курс Уфімського піхотного училища і отримав направлення до лижного полку, що формувався на Уралі. Командував взводом, ротою. На фронтах німецько-радянської війни з липня 1943 року. Воював на Південному, 4-му та 3-му Українському фронтах. Був поранений. Член ВКП(б).

Обіймав посади командира 1-го мотострілецького батальйону, згодом — командира 99-го гвардійського окремого мотоциклетного батальйону у складі 6-ї гвардійської механізованої бригади 2-го гвардійського механізованого корпусу. Брав участь у визволенні Миколаївської області та міста Миколаєва. Батальйону під його командуванням присвоєно почесне найменування «Миколаївський». Згодом брав участь у бойових діях на території Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Австрії.

У повоєнний час продовжив військову службу в лавах ЗС СРСР. Закінчив Військову академію Генерального штабу. Остання військова посада — заступник командувача Червонопрапорним Одеським військовим округом.

Нагороди

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (19.12.1943), Червоної Зірки (двічі), «Знак Пошани» і медалями.

Почесний громадянин міста Миколаєва (07.02.1978). Почесний громадянин міста Каховка (1983).

Вшанування пам'яті

У селі Нова Монья Селтинського району Удмуртії встановлено погруддя С. М. Суботіна.

Література

  • (рос.) Мамонтов В. И. «И пришел от Заволжья к Днепру». — Одеса: 2015.

Посилання