Страсті за Матвієм[1] (нім.Matthäus-Passion або Matthæus Passion), BWV 244 — музичний твір Йоганна Себастьяна Баха для солістів, двох хорів і двох оркестрів, створене в 1727—1729 роках. Повна назва: Passio Domini nostri Jesu Christi secundum Matthaeum (Страсті Господа нашого Ісуса Христа за Матвієм). Лібрето Х. Ф. Генріці (Пікандера).
Страсті, або Пасіон, є одними з наймасштабніших вокальних творів Баха і складаються з 78 музичних номерів, у тому числі речитативів (включаючи читання Євангелія співуче), арій, хоралів і хорів. Загальна тривалість звучання — близько трьох годин. Твір, призначений для виконання в лютеранському богослужінні, у наші дні найчастіше виконується на концертах. Завдяки драматизованому сюжетові та конкретним дійовим особам пасіони тяжіють до опери більше, ніж інші хорові твори Баха. Музика «Страстей за Матвієм» належить до вершин творчості композитора.
Історія створення
Пам'ятник Й. С. Баху поблизу церкви св. Томи в Лейпцигу
Пасіони Баха, або Страсті розкривають євангельську тему страждань Христа, первісно вони були призначені для виконання у Велику п'ятницю у церквах св. Томи і св. Миколая в Лейпцигу.
Відомо, що Бах написав 4 або 5 пасіонів, але тільки «Страсті за Матвієм» і «Страсті за Йоаном» повністю дійшли до наших днів. За роки служби кантором Бах більше 20 разів виконував «пасіони», як свої, так і інших авторів, пристосовуючись до можливостей лейпцизьких співаків і музикантів. Їх виконували в п'ятницю страсного тижня поперемінно у двох церквах. Богослужіння починалося близько другої години дня, спочатку співалися хорали, йшла перша частина «Страстей». Потім, після п'яти годин, виконували, теж разом з хоралами, їх другу частину.
Вперше «Страсті за Матвієм» Й. С. Баха імовірно були виконані у церкви Св. Хоми (нім.Thomaskirche) 11 квітня 1727 року (саме на цей день припала Велика п'ятниця)[2]. Пізніше цей твір виконувався 15 квітня 1729, до 1736 року Бах переробив їх, і виконав нову версію 30 березня 1736 року, причому в новій версії використовували вже два органи. Останній раз «Страсті за Матвієм» виконувалися Бахом, мабуть, в 1749 році[3].
Відродження інтересу до музики «Страстей за Матвієм»
Вперше за межами Лейпцига «Страсті за Матвієм» були виконані лише 11 березня 1829 року, коли Фелікс Мендельсон виконав у Берліні скорочену і переписану версію з великим тріумфом у публіки. Відвідавши концерт, Гегель пізніше назвав Баха «великим, щирим протестантом, сильним і, так би мовити, ерудованим генієм, якого лише нещодавно знову ми навчилися цінувати повною мірою»[4]. Відродження Мендельсоном «Страстей за Матвієм» сприяло підвищенню інтересу до особистості і творчості великого композитора, особливо до його великих творів.
У наступні роки продовжилася робота Мендельсона з популяризації музики Баха. 1850 року було засновано «Бахівське товариство» (нім.Bach-Gesellschaft[en]), основне завдання якого — публікація повного академічного зібрання творів Баха — була виконана до 1900 року.
До жанру «страстей» зверталося багато композиторів кінця XVII століття. Як і в інших пасхальних ораторії епохи бароко, в основі «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха лежить текст глав 26 і 27Євангелія від Матвія у німецькому перекладі Мартіна Лютера. Цей текст передається у вигляді звичайного речитативу, в той час як арії, хори і хорали представляють поетичні переосмислення подій, викладених біблійному тексті, і дають уявлення про почуття головних героїв у вигляді ліричних монологів.
З діяльності Баха як кантора в церкві св. Хоми витікали дві особливості його постановки «Страстей». По-перше, використовували два хори, як і в мотетах, якими зазвичай починалися недільні служби. По-друге, інтенсивно використовували традиційні чотириголосні хорали — як між аріями, так і як хоральні мелодії (лат.cantus firmus) у великих поліфонічних номерах, наприклад, в «O Mensch, bewein dein’ Sünde groß» в заключному хорі першій частині (ту ж музику використано і в «Страстях за Йоаном» Баха) і в початковому хорі «Kommt, ihr Töchter, helft mir Klagen», в якому «soprano in ripieno» вінчає зростання поліфонічної і гармонічної напруги, при виконанні віршів хоралу «O Lamm Gottes, unschuldig».
Оповідання тексту Євангелія виконується тенором — «євангелістом» у формі сухого речитативу в супроводі генерал-баса («basso continuo»). Солісти виконують ролі різних дійових осіб, також речитативом: окрім Ісуса, є також репліки Юди, Петра, двох первосвящеників, Понтія Пілата, дружини Пілата, двох свідків і двох служниць, хоча вони не завжди співаються обов'язково різними солістами. Ті ж дійові особи також регулярно виконують арії (з хорами або без них). Два дуети співаються парою солістів, що представляють двох людей, що одночасно говорять. Є також кілька місць, що промовляються багатьма одночасно, вони співаються одним або двома хорами.
Речитативи Ісуса відрізняються тим, що вони завжди супроводжуються не тільки «basso continuo», але і струнним квартетом з використанням довгих розтягнутих нот, що немов проливають неземне сяйво, створюючи ефект, часто званий звуковим «німбом» Ісуса. Тільки останні слова Ісуса на Хресті, арам.Елі, Елі! лама савахфані? тобто: «Боже Мій, Боже Мій! нащо Мене Ти покинув?» Мт.27:46, співаються без цього «німба». Зменшені септакорди і раптові модуляції супроводжують партію Ісуса в його апокаліптичних пророцтвах.
Частини
Примітка: Існують дві нумерації частин цього твору. Перша з них — подана згідно з каталогом BWV і включає номери від 1 до 78, друга — згідно з виданням Neue Bach-Ausgabe, що включає 68 номерів, деякі номери споряджені літерами. Автограф Й. С. Баха не містить жодних номерів.
список частин
BWV
NBA
Тип
Початковий текст
Частина перша
1
1
Хор I & II & Хорал
Kommt, ihr Töchter, helft mir klagen — O Lamm Gottes unschuldig
2
2
Євангеліст, Ісус
Da Jesus diese Rede vollendet hatte
3
3
Хорал
Herzliebster Jesu, was hast du verbrochen
4
4a
Євангеліст
Da versammleten sich die Hohenpriester und Schriftgelehrten
Страсті за Матвієм були перекладені українською мовою Тетяною Островською. В цьому перекладі твір звучав у 2000-х роках в Київській опері (диригент — Роджер Макмеррін).[5]
Фінальна сцена фільму Джорджа Лукаса 1971 року «THX 1138» використовує музику з першої частини «Страстей за Матвієм» «Kommt, ihr Töchter, helft mir klagen».
Андрій Тарковський шанував Баха, і писав у своїх щоденниках, що він був зворушений артистизмом і пафосом «Страстей за Матвієм». Фільм «Соляріс» 1972 року починається музикою фа-мінорної хоральної прелюдії Й. С. Баха. Речитатив зі «Страстей за Матвієм» був використаний у фільмі 1974 року «Дзеркало», арія «Erbarme dich» супроводжує титри його останнього фільму «Жертвоприношення» 1986 року й символізує вівтарний образ «Поклоніння Волхвів» Леонардо да Вінчі.
Завершальний хор першої частини «Страстей за Матвієм» використовують кілька разів у фільмі 1993 року «Руйнівник» із Сильвестром Сталлоне у головній ролі.
Заключний хор («Wir setzen uns mit Tränen nieder») слугує темою, що відкриває і закриває фільм Мартіна Скорсезе 1995 року «Казино».
↑Іноді зустрічається помилкове написання «Страсті за Матфеєм». Вірно «за Матвієм», відповідно до Євангелієм від Матвія в перекладі І. Огієнка. Переклади О. Хоменка та П. Куліша пропонують «від Матея» та «від Маттея», але, знов таки, не «Матфея»
↑Robin A. Leaver, «St Matthew Passion» Oxford Composer Companions: J. S. Bach, ed. Malcolm Boyd. Oxford: Oxford University Press (1999): 430. «До 1975 вважалося, що Страсті за Матвієм були складені для Великої п'ятниці 1729 року, але сучасні дослідження вказують на те, що Страсті були виконані двома роками раніше.»
Эскина Н. «Страсти по Матфею» И. С. Баха: звук, слово, смысл: В диалоге с текстом. — Saarbrücken: LAP Lambert Academic Publishing, 2012. — 476 с. ISBN 978-3-8484-0891-7
Emil Platen. Die Matthäus-Passion von Johann Sebastian Bach. Kassel: dtv/Bärenreiter, 1991; 2. verb. und ergänzte Auflage 1997, ISBN 3-7618-1190-X.
Gottfried Scholz, Bachs Passionen. Ein musikalischer Werkführer; München: Beck, 2000, ISBN 3-406-43305-7.
Günter Jena: Das gehet meiner Seele nah. Die Matthäuspassion von Johann Sebastian Bach, Freiburg: «Herder», 1999, ISBN 3-451-04794-2
