«Сто верст по річці» (латис.«Simts judzes pa upi») — радянський латвійський художній кінофільм, поставлений режисером Еріком Лацисом в 1991 році на Ризькій кіностудії за мотивами оповідань Олександра Гріна. Це драматичне оповідання про перше захоплення і розчарування, любов і невіру, злочин і покарання.
Герой фільму Нок, переживши зраду коханої Темези, назавжди, здавалося б, втрачає віру в любов і відданість. Однак зустріч з юною Геллі, спільне перебування в нелегких умовах і постійна небезпека, змушують їх зблизитися, зрозуміти і полюбити один одного.