|
Стоунволл-інн
 «Стоунволл-Інн» (англ. Stonewall Inn) — гей-бар на вулиці Крістофер-Стріт у богемному мангеттенському кварталі Гринвіч-Віллидж. У 1969 році поліцейська облава в «Стоунволл-Інн» призвела до першого великого протестного виступу геїв, що увійшло до історії як Стоунволлські бунти. З 2000 року «Стоунволл-Інн» є національним історичним пам'ятником. ІсторіяБудівлю стайні за адресою Крістофер-Стріт 51-53, було побудовано в 1843-46 роках. У 1930-і роки будівля була переобладнувана в ресторан. Після пожежі у березні 1966 року, троє членів сім'ї Дженовезе[1] перепрофілювали ресторан «Стоунволл-Інн» в гей-бар, інвестувавши в нього 3500 доларів США. На ті часи це був найбільший гей-бар у країні. Раз на тиждень офіцер поліції забирав конверт з готівкою. У Стоунволл-Інн не було ліцензії на продаж алкоголю[1][2], у барі була відсутня питна вода і склянки милися у бочці. Пожежні виходи у барі також були відсутні[2]. Хоча у барі не практикувалася проституція, там продавалися наркотики. Це був єдиний бар для геїв у Нью-Йорку, де вільно можна було танцювати один з одним[1], оскільки спочатку «Стоунволл-Інн» позиціював себе, як танцювальний клуб[2].  З 1969 року усіх відвідувачів бару вітав викидайло, який перевіряв тих, що прийшли через дверне вічко. У першу чергу відвідувачі мали бути старшими 18-ти років. Задля уникнення небажаних відвідувачів, а саме переодягнутих поліцейських, яких називали: «Лілі-законник», «Аліса в синій сукні» і «Беті зі значком»[1], охоронець зазвичай пропускав тільки постійних клієнтів, або людей з яскраво вираженою гомосексуальною зовнішністю. Вартість двох вхідних квитків (у вихідні дні) складала 3 долари США. Усередині квитки можна було обміняти на два напої. У барі розташовувалося два танцполи, інтер'єр був забарвлений у чорний колір, що робило приміщення дуже темним. По периметру бару були розвішені спеціальні прожектори. У разі, якщо в бар вдиралася поліція, прожектори різко вмикалися. Це було своєрідним сигналом для відвідувачів[1]. У задній частині бару був так званий «зал для королев», який відвідували чоловіки, що носили грим і довге волосся[1]. Клієнтами «Стоунволл-Інн» в основному були чоловіки, проте і лесбійки іноді приходили у бар. Віковий діапазон клієнтів був від 18 до 30 років[1][3]. «Стоунволл-Інн» дуже швидко набув популярності за межами Грінвич-Віллидж[2]. Поліцейські рейди гей-барами проходили в середньому раз на місяць. Багато барів було обладнано спеціальними тайниками для зберігання алкоголю[1]. Адміністрація Шостого округу заздалегідь попереджала керівництво бару про рейд, що планувався, який зазвичай проводився досить рано перед годинами пікової відвідуваності, щоб бар зміг повернутися у свій звичайний режим роботи вночі[1]. Під час рейду, у барі запалювали світло, клієнти вишиковувалися в шеренгу і надавали посвідчення особи для перевірки. Клієнти бару, у яких не було при собі посвідчення, арештовувалися, іншим же дозволялося спокійно піти геть. Жінки зобов'язані були носити мінімум три елементи жіночого одягу. Інакше вони арештовувалися. При цьому співробітники і керівництво барів також піддавалися арешту[1]. Теперішній часУ січні 2007 року було оголошено, що в «Стоунволл-Інн» проходить капітальний ремонт. У березні 2007 року бар знову відкрився. У 2011 році «Стоунволл-Інн» стала місцем проведення урочистостей з нагоди прийняття Сенатом Нью-Йорка закону, що дозволяє одностатеві шлюби. Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стоунволл-інн
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
