uk %D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%94%D1%82%D0%BE%D0%B2 %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80 %D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Столєтов Олександр Григорович
Столєтов Олександр Григорович
рос. Столетов Александр Григорьевич
Народився	29 липня (10 серпня) 1839; Владимир
Помер	15 (27) травня 1896 (56 років); Москва; ·пневмонія
Поховання	Князь-Володимирський цвинтарd
Країна	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	фізик, інженер, викладач університету
Alma mater	Московський університет
Галузь	фізика
Заклад	Московський університет
Науковий керівник	Спаський Михайло Федорович
Відомі учні	Соколов Олексій Петровичd; Nikolay Zvorykind; Міхельсон Володимир Олександрович; Dmitry Goldhammerd
Аспіранти, докторанти	Dmitry Goldhammerd
Брати, сестри	Nikolai Stoletovd; Q131288363?
Нагороди	орден Почесного легіону
	Столєтов Олександр Григорович у Вікісховищі

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Aleksandr Stoletov

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Столєтов.

Столє́тов Олекса́ндр Григо́рович (рос. Столетов Александр Григорьевич; нар. 29 липня (10 серпня) 1839(18390810) — пом. 15 (27) травня 1896) — російський фізик, засновник фізичної лабораторії Московського університету.

Біографія

Народився 29 липня (10 серпня) 1839(18390810) року в місті Владимир у купецькій родині.

Після закінчення Владимирської гімназії вступив на фізико-математичний факультет Московського університету. Навчався у професора М. Ф. Спаського. У 1860 році закінчив навчання й був залишений при університеті для підготовки до професорського звання.

З 1866 року починає викладати в Московському університеті. Тут О. Г. Столєтов вперше почав читати курс математичної фізики. На той час в університеті не було ні науково-дослідницької фізичної лабораторії, ні лабораторії для роботи студентів. Завдяки наполегливості О. Г. Столєтова у 1873 році в Московському університеті була створена фізична лабораторія.

У 1888 році О. Г. Столєтов почав займатись дослідженнями дії світла на електричний розряд в газах. Про дію світла на електричний розряд було відомо з робіт німецького фізика Г. Герца. Проте сутність цього явища залишалась неясною. З допомогою дослідів Столєтов відкрив нове явище, назване ним «актино-електричним» (нині відоме, як фотоелектричне).

О. Г. Столєтов обирався членом багатьох російських та іноземних наукових товариств, в тому числі: почесним членом Товариства любителів природознавства, Київського фізико-математичного товариства, Київського товариства природодослідників; член Московського математичного товариства, Російського фізико-хімічного товариства, паризького «Société Française de Physique»; членом-засновником і кореспондентом паризького «Société internationale des électriciens», іноземним членом лондонського «Insitution of Electrical Engineers».

Внаслідок важкої хвороби помер 15 (27) травня 1896 року в Москві. Похований у Владимирі.

Наукові твори

«Собрание сочинений в трёх томах.» — М.— Л., 1939–1947.
- том I (1939) містить оригінальні дослідження: Общая задача электростатики и её приведение к простейшему случаю; Исследование о функции намагничения мягкого железа (докторская диссертация); Об одном методе определения отношения электромагнитных и электростатических единиц; О критическом состоянии тел (статьи I–IV); Актино электрические исследования; Об актино-электрических токах в разреженных газах, та інші праці;
- тои II (1941) містить загальнодоступні лекції й промови: Г. Р. Кирхгоф; Очерк развития наших сведений о газах; Жизнь и личность Ньютона; Ньютон как физик; С. В. Ковалевская; Г. Гельмгольц; Леонардо да Винчи как естествоиспытатель, та інші статті;
- том III (1947) містить курси лекцій: Введение в акустику и оптику и теорию теплоты.
«Избранные сочинения.» — М.— Л., 1950.