Стефурак Анастасія Михайлівна

Анастасія Стефурак
Народження	1 березня 1990(1990-03-01) (34 роки) Микуличин (Івано-Франківська область)
Національність	Україна
Діяльність	ілюстраторка
Напрямок	книжкова ілюстрація
Сайт	www.behance.net/Anastasia_Stefurak
Висловлювання у Вікіцитатах

Анастасія Стефурак (нар. 1 березня 1990, Львів) — українська художниця-ілюстраторка.

Життєпис

Народилася у с. Микуличин Івано-Франківської області. У віці двох років переїхала до Івано-Франківська. З дитинства мріяла ілюструвати книжки, із семи років відвідувала художні гуртки. Навчалася в Івано-Франківській дитячій художній школі ім. О. Сорохтея.

У 2007 році вступила до Львівської національної академії мистецтв на кафедру графічного дизайну. Під час навчання брала участь у конкурсах станкової графіки (техніка суха голка). Для дипломної роботи на 4-му курсі проілюструвала книгу Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом». У 2013 році закінчила магістратуру в ЛНАМ. Її дипломним проектом стала книжка «Українські прислів'я», проілюстрована самою Настею і видана у «Видавництві Старого Лева».

Сьогодні живе у Львові.

Творчість

Працювала графічним дизайнером у студії дизайну, співпрацює з «Видавництвом Старого Лева». Для видавництва проілюструвала видання

• «Мій дідусь був черешнею» і «Чоловік, який вирощував комети» (2016) Анджели Нанетті (2015),
• «Стильна книжка для панянки» Оксани Караванської (2015),
• «Лялечки» Оксани Куценко (2016),
• «Шевченко від А до Я» Леоніда Ушкалова (2017).

Створила обкладинки більш ніж до 15 книжок[1].

Працює в техніках комп'ютерної графіки, колажу. Подобається напрямок магічного реалізму в літературі та образотворчому мистецтві[2]. Улюбленим ілюстратором є Ґабріель Пачеко[3].

У 2017 році проілюструвала роман Сильвії Плат «Під скляним ковпаком», що вийшов у «Видавництві Старого Лева». В оформленні видання намагалася відтворити атмосферу Нью-Йорка 1950-х років.

«Для цього я віддала перевагу чорно-білій гамі у поєднанні з пастельним рожевим відтінком, який був популярним у масовій культурі того періоду, – говорить художниця. – Окрім того, рожевий колір, ніжний і фемінний, – по суті це розбілений відтінок червоного – кольору крові. В одному з розділів, коли стан головної героїні погіршується, кольорова гама переходить в темно-сірі тони, а на двох розворотах стає чорним проваллям, після чого знову з'являються світлі кольори. Для відчуття ретро атмосфери використано текстури, потертості, фотографії Нью-Йорка, зображено речі того періоду: косметику, намисто, телефон, друкарську машинку, крісло, стиль одягу і зачісок. На декількох ілюстраціях головна героїня зображена з чоловіками в поп-арт стилі, напрямку мистецтва 1950-60-х»[4].

Посилання

• Книжки, проілюстровані Анастасією Стефурак
• 7 питань ілюстратору: Анастасія Стефурак
• Анастасія Стефурак: «Дивує, коли кажуть, що художник малює всюди. Мені потрібна самотність для творчості»
• Ті, що малюють між слів. Ще 7 українських ілюстраторів, вартих уваги
• Instagram художниці

Примітки

1. Ті, що малюють між слів. Ще 7 українських ілюстраторів, вартих уваги. Українська правда _Життя. Процитовано 25 листопада 2016.
2. Стефурак Анастасія. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-25 у Wayback Machine.]
3. Анастасія Стефурак: «Дивує, коли кажуть, що художник малює всюди. Мені потрібна самотність для творчості». Високий замок online (укр.). 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-25 у Wayback Machine.]
4. Під скляним ковпаком. Видавництво Старого Лева. Процитовано 27 листопада 2017.