Стефурак Іван

Стефурак Іван
Народився	19 серпня 1948(1948-08-19) (76 років)  Великий Ключів, Коломийський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	поет, економіст
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Нагороди	Літературна премія «Благовіст»

Стефурáк Івáн Миколáйович (нар. 19 серпня 1948, с. Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області) — український поет, економіст.[1]

Життєпис

Народився 19 серпня 1948 року в селі Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області. Після середньої школи вчився в технічному училищі(1966—1967)^[джерело не вказане 20757 днів]. Заочно^[джерело не вказане 1461 день] закінчив економічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка[2](1972). Працював слюсарем, економістом райфінвідділу, інженером-економістом лісокомбінату, служив у армії, тривалий час(29 років) очолював відділення банку в м.[3] Коломиї, яке діяло під різними назвами — відділення Будбанку СРСР, Промінвестбанку, філія «Національний кредит». Зараз на пенсії.[4] Трудиться в домашньому господарстві^[джерело не вказане 1461 день].

Творчий доробок

Автор поетичних збірок

• Словник трави — Ужгород. Карпати. 1991 — 64 с.
• Дорога мурашки — Коломия. Бібліотека Агро. 1992 — 48 с.
• Ранок подорожнього — Київ. Збірка «Хвиля». Український письменник.1992-39с.
• Горіхове листя — Коломия. Світ. 1993 — 64 с.
• Зелений шум — Коломия. Плин. 1993 -48 с.
• Світлини — Коломия. Вік. 1994 — 24 с.
• Живий вогонь — Коломия. Вік. 1996 -62 с.
• Причастя стеблини — Коломия. Вік. 1998—117 с.
• Спориш — Коломия. ЗР — Інформ. 2002 — 63 с.
• Ключі Великого Ключева — Івано-Франківськ. Гостинець. 2007—190с.
• Світло живих світильників — Коломия. Вік. 2009 — 62 с.
• Листя і лиця — Коломия. ЮКС. 2012 — 51 с.
• Попелястий птах (вірші для дітей) — Косів. Писаний Камінь. 2020 — 23 с.
• Світлінь - Київ. Майстер Книг 2022 - 94 с.
• Окремі поезії Івана Стефурака поміщені в Антології духовної поезії України — Львів. Світ. 1999. С. 735, та в Антології української поезії України — Київ. Гранослов. 2001. С.130.

Автор прозової книги

• Повертають дороги з доріг — Косів. Писаний Камінь. 2016—126с.

Відзнаки

• Лауреат премії «Благовіст». 2001.[5]

Відгуки

• Ясінський Я. Ключі Великого Ключева. Галицька Просвіта. — 2007. — 7 червня.
• Баран Є. Про що мовчить словник трави. Літературна Україна. — 2008. —30 жовтня.
• Дігай Т. Квиток до станції трави. Метроном. Тернопіль. Воля. — 2008. — С. 71.
• Сорока П. Жбан, розкручений назад. Слово Просвіти. — 2016. — 06 липня.
• Рябий В. Щоденник банкіра і поета. Вільний голос. Коломия. — 2016. — 30 червня.
• Васильчук М. Іван Горацій з-під Аршиці. Вільний голос, Коломия. — 2017. — 16 березня.

Примітки

1. https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11582
2. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 7 січня 2021. [Архівовано 2020-10-19 у Wayback Machine.]
3. Баран Є. Про що мовчить словник трави? : [про кн. поезій «Ключі Великого Ключева»] // Літературна Україна. — 2008. — 30 жовт. — С. 4.
4. https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/17091/
5. Мельничук О. «А у серці від роздумів людно»: [про лауреата літ. премії «Благовіст» І. Стефурака] / О. Мельничук // Прикарпатська правда. — 2001. — 12 трав.

Джерела

• Баран Є. Про що мовчить словник трави? : [про кн. поезій «Ключі Великого Ключева»] // Літературна Україна. — 2008. — 30 жовт. — С. 4.
• Глід В. Тиша, що колише таїною: [про поет. зб. «Спориш»] / В. Глід // Рідна земля. — 2002. — 27 черв.
• Мельничук О. «А у серці від роздумів людно»: [про лауреата літ. премії «Благовіст» І. Стефурака] / О. Мельничук // Прикарпатська правда. — 2001. — 12 трав.
• Храм любові, краси і добра Івана Стефурака // Ласійчук М. Коли в душі народжується слово. — Коломия, 2006. — С. 157—170.