|
Стефанівщина
Стефані́вщина — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 153 особи. Входить до складу Великобагачанської селищної громади. ГеографіяСело Стефанівщина знаходиться за 3,5 км від правого берега річки Псел, за 1,5 км від села Степанівка. По селу протікає пересихаючий струмок із загатою. Віддаль від центру громади — 14 км, від найближчої залізничної станції Гоголеве — 32 км. ІсторіяСело Стефанівщина виникло в першій половині XIX ст. і належало до Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії. У 1855 році за сприяння і кошти Стефановича Данила Яковича в селі була збудована дерев'яна Всіхсвятська церква. За даними на 1859 рік у власницькому селі Стефанівщині Миргородського повіту Полтавської губернії, мешкало 249 осіб (124 чоловічої статі та 125 — жіночої), налічувалось 12 дворових господарств, існував завод[1]. Село було власністю заможного землевласника Стефановича Данила Яковича. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Стефанівщині Багачанської волості мешкало 200 осіб, налічувалось 26 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 5 вітряних млинів, цегельний і винокурний заводи[2]. За переписом 1900 року в селі Стефанівщині Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії була Стефанівська селянська громада, що об'єднувала 45 дворів, 319 жителів, було дві школи — земська і церковнопарафіяльна. У 1902 році місцева церква володіла 35 дес. 696 кв. саж. ружної й садибної землі. Мала муровану сторожку, будинки для причту. Діяли бібліотека; у парафії були земська школа, школа грамоти, церковнопарафіяльне попечительство. До парафії входили с. Степанівка (Грабщина), хутори Саєвий, Широкий. У 1902 році парафіян — 771 душа чоловічої, 731 душа жіночої статі; у 1912 році парафіян привілейованих станів — 1, міщан — 15, козаків — 296, селян — 1509. У 1912 році в селі Стефанівщині був 1771 житель, діяла земська школа. У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація. Станом на 1 лютого 1925 року село входило до Степанівської сільської ради Остапівського району Лубенської округи. У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 36 мешканців.[3] З 16 вересня 1941 по 14 вересня 1943 року Стефанівщина була окупована німецько-фашистськими військами. До 2016 року орган місцевого самоврядування — Степанівська сільська рада. Комуна "Червона левада"Коли завершувалась громадянська війна на теренах поваленої Російської імперії, у 20-х роках ХХ століття на цю місцину — землі заможного землевласника Стефановича — приїхало багато сибіряків-каторжників, переважно з українськими прізвищами: Ковтуни, Бутенки, Ляхи... Через певний час серед безлюдного степу виникло поселення — комуна «Червона левада». До сибіряків приєдналися незаможні місцеві селяни. Власними руками по цеглинці вони взялися будувати собі кращу долю. Згодом «Червона левада» мала все необхідне — велику їдальню, клуб, лазню, контору, житлові будинки. В обробітку у комунарів було 300 гектарів землі, коні, воли, необхідний реманент. У парку барона Стефановича тримали пасіку. Вирощували добрі врожаї, тримали живність, зокрема, значне свинопоголів‘я. У 1932 році удару по ній завдав руйнівний вал Голодомору. «Червону леваду» приєднали до колгоспу ім. Дзержинського (прилегле село Степанівка). У 1958 році колгоспи сусіднього села Степанівки ім. Ворошилова, ім. Дзержинського та ім. Будьонного об’єднали в один. Його вирішили назвати "Комунаром" на честь комуни "Червона левада", яка діяла у с. Стефанівщина. Господарство мало високі економічні показники, які визнавалися одними з кращих в районі, впевнено утримуючи лідируючі позиції протягом багатьох років. Підприємство існує дотепер під назвою ПП "Комунар". НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Відомі люди
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
