Старобінське родовище
Старобі́нське родо́вище калійних солей (біл. Старобінскае радовішча) — родовище Прип'ятського калієносного басейну. Одне з найбільших у світі[2]. ІсторіяУтворилося близько 300 мільйонів років тому в кінці девонського періоду. На місці нинішнього Полісся перебувало мілководне море з великими лагунами. У результаті активних випарів та прогинів дна басейну, внаслідок вертикальних коливальних рухів формувалися відкладення солей натрію і калію, чергувалися з глинисто-карбонатними шарами. Промислове освоєння почалось в 1959 р.[3] В теперішній час родовище розробляється підприємством «Білоруськалій». ПокладиСоленосна частина розрізу представлена кам'яною сіллю, сильвінітом і карналітом, які перешаровуються з мергелями, алевролітами, доломітами, пісковиками. Встановлено чотири горизонти калійних солей, представлених сильвінітом потужністю 2,5-21 м. Глибина залягання покрівлі горизонтів від 350 (перший горизонт) до 950 м (четвертий горизонт). Вміст хлористого калію в сильвініті другого горизонту звичайний 25-33 % при кількості хлористого магнію 0,14 % і незначному вмісті нерозчинного залишку. Третій горизонт менш багатий хлористим калієм (20-22 %), більш забруднений глинистим матеріалом, в зв'язку з чим середній вміст нерозчинного залишку становить 6,5 %. Середній вміст хлористого магнію по горизонту 0,6 %. Промислові запаси 4,1 млрд т.[3] Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia