Станіслав Сікора

Станіслав Сікора
Народження	17 листопада 1911(1911-11-17)[1][2][3]  Малопольське воєводство, Республіка Польща або Стришава, Суський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Смерть	22 серпня 2000(2000-08-22)[3] (88 років)
	Варшава, Республіка Польща
Країна	Республіка Польща
Діяльність	скульптор, медальєр, різьбяр
Роботи в колекції	Національний музей і National Museum Paleis het Loo^d[4][4]
Нагороди
Станіслав Сікора у Вікісховищі

Меморіальна таблиця С. Сікорі у Варшаві

Станіслав Сікора (пол. Stanisław Sikora; 17 листопада 1911, Стришава, Австро-Угорщина — 22 серпня 2000, Варшава, Польща) — польський скульптор та медальєр.

Біографія

Закінчив професійну школу деревообробки в м. Закопане. Продовжив навчання в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Учень професора Тадеуша Бреєра.

З 1946 жив і працював у Варшаві.

Пам'ятник радянсько-польському братству по зброї у Варшаві

Творчість

Автор численних пам'ятників, скульптур, медалей і знаків.

Серед монументів, створених ним, зокрема такі:

• пам'ятник жертвам гітлеризму в концтаборі Маутхаузен (1955),
• пам'ятник селянському повстанню у Варшаві (1969),
• Пам'ятник радянсько-польському братству по зброї у Варшаві (у співавтор., 1945),
• пам'ятник Святовит у Копенгагені
• скульптурна композиція «Польща» в Лондоні
• бюсти: Болеслава Пруса, Стефана Жеромского, Ігнація Яна Падеревського (всі у Варшаві) і Фридерика Шопена (в Желязовій Волі) та ін.

У 1947—1948 роказ С. Сікора виконав роботи зі скульптурного оздоблення будівлі Ради Міністрів Польщі[5].

У 1999 році була опублікована його автобіографія «Одне життя і нариси думок».

Учасник Всесвітніх виставок в Парижі (1937) і Нью-Йорку (1939), а також понад 400 художніх виставок в Польщі і за кордоном, в тому числі 22 персональних.

У 1979 році він створив першу польську медаль, присвячену Івану Павлу II.

Нагороди

• Золотий Хрест Заслуги (Польща) (1955)
• Медаль 10-річчя Народної Польщі (1955)
• Бронзова медаль «За заслуги при захисті країни» (1968)
• Кавалерский хрест ордена Відродження Польщі (1969)
• Перша премія і Золота медаль на Міжнародному конкурсі в Ареццо (1965) за медаль Данте Аліг'єрі.
• Гран-прі з рук князя Монако Реньє III на Міжнародній виставці живопису і скульптури в Монте-Карло.

• 
  Бюст Болеслава Пруса у Варшаві
• 
  Бюст Ігнація Яна Падеревського у Варшаві

Примітки

1. British Museum person-institution thesaurus
   d:Track:Q18785969d:Track:Q34753751
2. Artnet — 1998.
   d:Track:Q874430d:Track:Q266566
3. The Fine Art Archive — 2003.
   d:Track:Q10855166
4. Wieg in de trant van de Poolse volkskunst, met onderstel op vier poten en een hemel — 1937.
5. Скульптуры Станислава Сикоры в здании Совета Министров Польши. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-28 у Wayback Machine.]

Посилання

• Stanisław Sikora (пол.)