Станиславівська українська гімназія

|Зображення_підпис=
Станиславівська українська гімназія
Тип	Гімназія
Країна	Україна
Розташування	Івано-Франківськ[1]
48°55′0.9″ пн. ш. 24°42′8″ сх. д.
Засновано	1905
Закрито	1939
Директор	Сабат Микола у (1905—1919) та (1923—1927) р.р.
Адреса	вул. Липова (Шевченка), м. Станиславів
Станиславівська українська гімназія у Вікісховищі

Станиславівська українська гімназія — державна українська гімназія в Станиславові (тепер Івано-Франківськ), яка діяла у 1905–1939 роках.

Історія

У 1905 році на вимогу української громадськості австрійський уряд дав згоду на відкриття української гімназії у Станиславові.

Спочатку для потреб гімназії орендували приміщення на теперішній вулиці Січових Стрільців, 26 (тоді Яна ІІІ Собеського). З 1908 року гімназія розміщувалася на вул. Липовій.

Першим та довголітнім її директором був призначений Микола Сабат (1867–1930), на посаді директора: 1905–1919 та 1923–1927. Його ім'ям названа вулиця міста.

Десятки випускників гімназії стали провідниками ОУН і УПА. Станиславівська українська гімназія була закрита радянською владою у 1939 р., перетворена в середню школу. У роки німецької окупації гімназія була відроджена в іншому приміщенні на Сапіжинській — нинішньому стоматологічному корпусі медуніверситету на вул. Незалежності.

Викладачі

В гімназії викладали:

• Володимир Бриґідер (1889—1952) — вчитель природничих наук, біолог і зоолог, пізніше професор Львівського університету.
• Никифор Даниш (1877—1954) — перший керівник Бучацької повітової філії «Просвіти»[2].
• Василь Коцький  (1879—1927) — вчитель рисунків.
• Дмитро Ліськевич (1883—1974) — вчитель української мови.
• Осип Сорохтей (1890—1941) — художник, колишній офіцер у лавах Українських січових стрільців, учитель малювання в 1920-х —1930-х рр.
• о. Іван Фіґоль (1881—1933) — вчитель катехизму.

Студенти

Меморіальна дошка Степану Ленкавському

Меморіальна дошка Михайлу Дяченку

Меморіальна дошка Олексі Гірнику

У гімназії навчались:

• Роман Андрухович (1915—1997) — письменник, громадський діяч;
• Тарас Антонович (1908—1986) — юрист, український громадський діяч, член-кореспондент НТШ.
• Лев Василик (1921—2002) — фармацевт, громадський діяч;
• Олекса Гірник (1912—1978) — дисидент. 21 січня 1978 році вчинив самоспалення на Тарасовій горі поблизу могили Тараса Шевченка у Каневі на знак протесту проти русифікації;
• Михайло Дяченко (1910—1952) — член Української головної визвольної ради (УГВР), пропагандист ОУН та УПА, поет і публіцист;
• Іван Жибак (1926—2010) — культурно-освітній діяч;
• Михайло Зорій (1908—1995) — художник;
• Дмитро-Роман Клячківський (1911—1945) — полковник УПА, Головний командир УПА;
• Михайло Колодзінський (1902—1939) — визначний діяч УВО та ОУН, начальник Генерального штабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939), Верховний Командант Збройних Сил Карпатської України (16-19.03.1939), полковник;
• Орест Корчак-Городиський (1918—2014) — український науковець, політичний і громадський діяч;
• Анатолій Кос-Анатольський (1909—1983) — композитор, навчався протягом 1919—1927 рр.;
• Степан Ленкавський (1904—1977) — український політичний діяч, один із ідеологів Організації українських націоналістів;
• Тарас-Мирослав Ліськевич (1912—1974) — спортивний та громадський діяч, журналіст, пластун;
• Олександр Луцький (1910—1946) — організатор і командир Української народної самооборони (УНС) в Галичині, пізніше реформованої в УПА;
• Теодор Мартинець (1893—1940) — сотник УГА, правник, культурно-громадський діяч, меценат;
• Роман Смик (1918—2007) — лікар, громадський і культурний діяч, меценат;
• Григорій Смольський (1893—1985) — художник;
• Петро Триняк (1915—1945) — командир сотні УПА;
• Едвард Урсакі (1915—2000) — спортсмен, вояк дивізії «Галичина»;
• Святомир Фостун (1924—2004) — письменник;
• Богдан Цимбалістий (1919—1991) — громадсько-політичний і культурний діяч, публіцист, психолог, філософ;
• Михайло Ярчук (1921—1952) — Чортківський Надрайонний провідник ОУН.

На фасаді будівлі колишньої гімназії, що на вулиці Шевченка, 44, встановлені меморіальні таблиці С. Ленкавському, О. Гірнику та М. Дяченку.

Відновлення гімназії

1992 року було створено Українську гімназію № 1 Івано-Франківська, яка вважається наступницею Станіславської гімназії.

Зображення

Панорами «Яндекс. Карти» Панорами вулиць Івано-Франківська

• Орендована до 1908 р. будівля гімназії (вул. Січових Стрільців, 26)
• Будівля гімназії (вул. Шевченка, 44)

Див. також

• Львівська академічна гімназія
• Луцька українська гімназія
• Рівненська українська гімназія
• Станиславівська державна гімназія
• Українська гімназія у Чернівцях.

Примітки

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
2. Арсенич П. Тарас Шевченко і Прикарпаття. — С. 142.

Джерела

• Гаврилів Б., Арсенич П., Процак Р. Літопис Івано-Франківська (Станіслава). — 1997.
• Головатий М. І.. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010.

Посилання

• Історія української державної гімназії в Станіславові.