Стадник Лариса Миколаївна

Лариса
Стадник
Народження	22 грудня 1986(1986-12-22) (38 років) Донецьке
Країна	Україна
Жанр	живопис
Напрямок	графіка, кераміка, тоналізм, наївне мистецтво

Лариса Стадник (нар. 22 грудня 1986, смт Донецьке, Луганська область, Україна) — художниця, графік.

Біографія

Стадник Лариса Миколаївна 22 грудня 1986 року у смт Донецьке Луганської області. У сім'ї, батько — шахтар, мама — інженер хімічної промисловості, завжди панувала творча атмосфера. Тато захоплювався літературою та музикою, мама виготовляла оригінальні текстильні ляльки, а бабця займалась вишивкою.

Лариса з дитячих років тяжіла до малювання і паралельно з навчанням у звичайній школі відвідувала місцеву школу мистецтв. Дівчина прагнула стати професійною художницею, і у 2002 році переїхала до Харкова, де закінчила Харківське Художнє Училище, а потім Харківську Державну Академію Дизайну і Мистецтв.

Творчість

Традиційні візерунки та кольори з бабусиних виробів вплинули на подальшу творчість художниці. Картини, кераміка та інші арт-об'єкти Лариси Стадник вирізняються динамічністю зображення експресивним поєднанням фарб, емоційною напругою та міфологічним відображенням буття людини.

Ще під час навчання Лариса Стадник співпрацювала, навчалася та обмінювалася досвідом із різними митцями з VM ArtStudio. Найвідомішими серед них є Артем Волокітін, Тетяна Маліновська та Ніна Мурашкіна. Вже декілька років навчається та переймає майстерність у культової української художниці-керамістки Жаннети Соловйової[1].

Після закінчення навчання 2012 Лариса Стадник із власним проектом «Моя Бабуся» виборола 3 місце у фестивалі NonStopMedia[2]. Наразі Лариса Стадник є однією з яскравих представниць українського сучасного арту та постійною учасницею різноманітних виставок та бієналє. Її твори також знаходяться у приватних колекціях України, Франції, Німеччини, Туреччини.

Освіта

• 2007—2011 Харківська державна академія дизайну і мистецтв, відділення монументального живопису, Харків, Україна
• 2002—2007 Харківське державне художнє училище, відділення образотворче мистецтво. Харків, Україна
• 1993—1999 Загальноосвітня школа № 21 сел. Донецький, Луганська область
• 1999—2002 Петропавлівська ЗОШ I—III ступеню.

Персональні виставки

• 2013 Проект «Моя бабуся», галерея Дзиґа, Львів, Україна[3]
• 2011 Виставка «Снігурі і білки. Швидко і часто», галерея «Костюринський провулок», Харків, Україна
• 2010 Виставка «Квітучий сад», бібліотека Політехнічного Університету, Харків, Україна.

Групові експозиції

• 2020 Виставка «Одного дня після…», Музей історії Києва, Київ, Україна[4][5]
• 2020 Бієналє «Бієнале Шептицький», Центр ім. митрополита Андрея Шептицького, Львів, Україна[6]
• 2020 Виставка «Out of Scope», IZONE, Центр гендерної культури, Київ, Україна[7]
• 2020 Виставка «АльбрехтДюрер: парафрази», Харківський художній музей, Харків, Україна[8][9]
• 2019 Виставка «Падаюча тінь „Мрії“ на сади Джардіні» українського павільйону на 58-ій Венеційській бієнале, Венеція, Італія [14]
• 2018 Виставка «On the Top», Єрмілов Центр, Харків, Україна
• 2017 Виставка «Marry me! Виходь за мене», Музей історії Києва[10]
• 2016 Виставка «Ботаніка», галерея Лавра, Київ, Україна[11]
• 2015 Виставка «Woman Secret», KiyvArtContemporary, Мистецький Арсенал, Київ, Україна[12]
• 2015 Виставка «0 без палички», Єрмілов Центр, Харків, Україна[13]
• 2014 Фестиваль «Biryuchii Art Rezidence», симпозіум сучасного мистецтва, Бирючій острів, Україна[14]
• 2013 Фестиваль «Український Зріз. Лиман. 2013- II тріанале сучасного мистецтва України.» Люблін, Польща[15]
• 2013 Фестиваль «Дні квартирних виставок», Харків-Львів, Україна[16]
• 2012 Виставка-конкурс «МУХі», Київ, Україна[17]
• 2012 Виставка «Прямоходіння», Арт-підвал Муніципальна галерея, Харків, Україна.
• 2009 Різдвяний фестиваль «Трипілля», Харків, Україна.
• 2009 Фестиваль вуличного мистецтва «Street-ArtFest», Харків, Україна.
• 2009 Гагарін фест, Харків, Україна[18]
• 2008 Виставка «За коня потрібно платити», Будинок Актора, Харків, Україна.

Примітки

1. [1]
2. [2] [Архівовано 2022-03-02 у Wayback Machine.]
3. [3]
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 19 березня 2021.
5. [4]
6. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 19 березня 2021. [Архівовано 2020-11-30 у Wayback Machine.]
7. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 19 березня 2021. [Архівовано 2017-05-18 у Wayback Machine.]
8. Учасники виставки «Альбрехт Дюрер: парафрази». Facebook. Харківський художній музей ХХМ. 8 жовтень 2020. Процитовано 4 листопада 2023.
9. [5]
10. [6]^[недоступне посилання]
11. [7]
12. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 12 квітня 2021. [Архівовано 2018-07-27 у Wayback Machine.]
13. [8]
14. [9]
15. [10]
16. [11]
17. [12]
18. [13]

Посилання

• Біографія на сайті ArtStorePro