Співак Мойсей Семенович

Співак Мойсей Семенович
Народився1902
Городище, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Померневідомо
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська СРР
 СРСР
Діяльністьдержавний діяч, політик
Учасникнімецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
ПартіяКПРС
Автограф
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 2 ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Співак.

Мойсе́й Семе́нович Спів́ак (1902, Городище, Київська губернія — невідомо) — український радянський партійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947). Член і голова Ревізійної комісії КП(б)У (1938–1940). Член ЦК КП(б)У (1940–1949). Член нелегального ЦК КП(б)У (1942–1943). Секретар ЦК КП(б)У (травень 1940 — січень 1944). Член Оргбюро ЦК КП(б)У (травень 1940 — 1949). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання (1946–1951). Делегат XIV та XV з'їздів КП(б)У (1938, 1940)

Біографія

Народився 1902(1902) року в містечку Городище, тепер місто Городище, Черкаська область, Україна.

Член ВКП(б) з 1927 року.

З 1932 року перебував на партійній роботі. До червня 1938 року — 1-й секретар Кагарлицького районного комітету КП(б) України Київської області.

У червні — 20 грудня 1938 року — 3-й секретар Київського обласного комітету КП(б) України.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Ржищівській виборчій окрузі № 93 Київської області. Голова Мандатної комісії Верховної Ради УРСР.

З грудня 1938 року — завідувач відділу керівних партійних органів ЦК КП(б) України. З квітня 1939 року — завідувач відділу кадрів ЦК КП(б) України.

17 травня 1940 — 21 січня 1944 року — секретар ЦК КП(б) України. З травня 1942 року — член Військової ради Південно-Західного фронту, заступник начальника Українського штабу партизанського руху.

У січні 1944 — січні 1949 року — 1-й секретар Житомирського обласного і міського комітетів КП(б) України. Звільнений з посади «за станом здоров'я».

У квітні 1949 — травні 1951 року — заступник міністра з кадрів і член колегії Міністерства меблевої промисловості і столярних виробів Української РСР.

У травні 1951 — липні 1953 року — заступник міністра державного контролю Української РСР і член колегії Міністерства державного контролю Української РСР.

З липня 1953 року — начальник відділу кадрів і член колегії Міністерства державного контролю Української РСР.

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Указ Президиума Верховного Совета Союза ССР от 2 мая 1945 года «О награждении орденами организаторов партизанского движения на Украине» [Архівовано 26 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Известия : газета. — Москва, 1945. — № 103 (8713). — 4 мая. (рос.)

Джерела