Змагання з ковзанярського спорту входили до програми зимових Олімпійських ігор починаючи з перших Ігор 1924 року[1]. На перших зимових Олімпійських іграх відбулися змагання на дистанціях 500, 1500, 5000 і 10 000 метрів серед чоловіків. Крім того, бали за ці чотири дисципліни просумували і вручили медаль у багатоборстві, яке вилучили після Олімпійських ігор 1924 року. Змагання з ковзанярського спорту серед жінок вперше провели на зимових Олімпійських іграх 1932 року в рамках показової програми. Оргкомітет тих Ігор виступав за повноцінне внесення до програми змагань серед жінок, але МОК відхилив цю пропозицію[2][3]. Перші офіційні змагання серед жінок на Олімпійських іграх відбулись у Скво-Веллі 1960 року на дистанціях 500, 1000, 1500 і 3000 метрів. Дистанцію на 1000 метрів серед чоловіків додали 1976 року, а змагання на 5000 метрів серед жінок – 1988-го. Відтоді ці 10 дисциплін були в програмі всіх Олімпійських ігор, а 2006 року додано командні перегони переслідування серед обох статей, і кількість комплектів нагород сягнула 12-ти[4].
Нідерландська ковзанярка Ірен Вюст здобула одинадцять медалей — п’ять золотих, п’ять срібних та одну бронзову — більше, ніж будь-яка інша ковзанярка на Олімпійських іграх. Представниця Радянського Союзу Лідія Скобликова належить до двох зимових олімпійок, які вибороли шість золотих медалей (друга – лижниця Любов Єгорова)[5]. На зимових Олімпійських іграх 1924 року фін Клас Тунберг став першим спортсменом, що здобув дві або більше золотих медалей, а 1928 року він став першим ковзанярем, який успішно захистив олімпійський титул. На Іграх 1964 року Скобликова виграла чотири золоті медалі й стала першою спортсменкою, яка виграла золото у всіх проведених дисциплінах. Це досягнення повторив 1980 року американець Ерік Гайден, який виграв п’ять золотих медалей, найбільше з-поміж усіх учасників на одних зимових Олімпійських іграх[3]. 2006 року канадійка Сінді Классен стала єдиною іншою ковзаняркою і однією з семи зимових олімпійців, що здобули на одних Іграх п'ять медалей — одну золоту, дві срібні, дві бронзові[5]. Німкеня Клаудія Пехштайн, американка Бонні Блер і Свен Крамер з Нідерландів - єдині ковзанярі, що виборювали золоту медаль в одній і тій самій дисципліні на трьох Іграх поспіль. Андреа Шене, яка здобула срібну медаль 1976 року, наймолодша серед жінок медалістка в особистій дисципліні[3]. Німкеня Кріста Лудінг-Ротенбургер і канадійка Клара Г'юз єдині серед ковзанярів вибороли ще й нагороди літніх Олімпійських ігор, а саме у велоспорті[3].
Нідерландські ковзанярі найуспішніші, що за сукупною кількістю медалей (121), що за золотими (42). Від 1924 до 2018 року вручено 190 золотих, 193 срібних і 186 бронзових медалі, володарями яких стали ковзанярі з 23-х національних олімпійських комітетів.
Німкеня Клаудія Пехштайн посідає друге місце за кількістю здобутих медалей.Канадійка Клара Г'юз (яка виграла дві бронзові медалі на літніх Олімпійських іграх 1996 року) — єдина спортсменка, що виборола кілька медалей і на літніх, і на зимових Олімпійських іграх.
*На дистанції 1500 метрів серед жінок на зимових Олімпійських іграх 2014 нідерландка Марріт Ленстра посіла 4-те місце, і це було вперше в олімпійській історії ковзанярського спорту, коли спортсмени однієї країни посіли перші чотири місця в одній дисципліні.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}