Військовий камуфляж — камуфляжні шаблони, що використовуються збройними силами, парамілітарними організаціями та неофіційними озброєними угрупуваннями для захисту особового складу та техніки від виявлення противником. Камуфляжі для одностроїв виконують одночасно декілька функцій, включаючи як фізичну функцію маскування, так і соціальні функції, такі як розрізнення на «свій-чужий» та підтримка бойового духу[1].
Нижче наведено приклади найвідоміших камуфляжних візерунків для військових одностроїв різних армій світу, починаючи з появи першого масового камуфляжу Telo mimetico в 1929 році і до камуфляжних шаблонів затверджених у 2024 році.
Королівська італійська армія. Вважається першим деформаційним військовим камуфляжем масового виробництва. Спочатку використовувався для наметів-пончо, а згодом також і для військових одностроїв[2].
Маскувальний костюм МКК був прийнятий Червоною армією в 1938 році. Його використовували розвідники, снайпери, повітряно-десантні війська, артилерійські корегувальники та інженери протягом усієї Німецько-радянської війни.[5]. Мав декілька колірних гам залежно від сезону[5].
Двосторонній: 5-колірна версія «джунглі» на одній стороні і 3-колірна версія «пляж» на іншій[6]. Також більше відома під назвою «Duckhunter». Використовувалась США (переважно морською піхотою) в період Другої світової війни. Продовжував використовуватись USMC до 1960-х років. Також використовувався ЗС Туреччини в різних кольорових версіях[7].
Використовувався з початку 1945 року до травня 1945 року (планувався до видачі усім підрозділам Вермахта і Ваффен-СС). До закінчення війни камуфляж був виготовлений в дуже обмеженій кількості і не встиг набути широкого поширення[9].
Оригінальна французька версія з горизонтальними смугами випускалась з 1947 року. Її використовували Чад, Габон, Руанда, Судан, Куба, Конго, Греція. В 1963 році в Португалії була розроблена версія цього камуфляжу з вертикальним розташованням смуг, яку пізніше використовували Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау, Єгипет, Греція, Індія та Сирія.
Використовувався ЗС Південного В'єтнаму та спецпризначенцями США, Австралії та Нової Зеландії у В'єтнамі. Походив від французького камуфляжу «Lizard» і мав багато варіантів виконання[14][15].
Розроблений в 1962 році, використовувався ЗС США з початку 1980-х до середини 1990-х років, зокрема під час війни в Перській затоці[16]. Різні версії камуфляжу використовувались багатьма країнами, включаючи Аргентину, Домініканську Республіку, Сальвадор, Парагвай, Перу, Нігер, Руанду, Сомалі, Еритрею, Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ, Ємен, Іран, Ірак, Йорданію, Казахстан, Лівію, Пакистан, Філіппіни, Китай, Південну Корею та Іспанію[17].
Використовувався ЗС Великої Британії. Візерунок був розроблений на основі камуфляжу куртки Denison моделі 1959 року. Замінений в 2016 році на камуфляж «MTP»[22]. Окрім ЗС Великої Британії використовувався Нідерландами, Новою Зеландією, Норвегією(спецпризначенці), Філіппінами, Росією та Єменом.
2-колірний військовий камуфляж, розроблений в 1968 році в Радянському Союзі. Видавався десантникам, прикордонникам, розвідникам та спецпризначенцям СРСР[23].
Розроблений для ЗС СРСР у 1984 році. Після розпаду СРСР використовувався збройними силами ряду пострадянських країн. ЗС України з 1996 року використовували власний варіант цього камуфляжу, відомий під назвою «Дубок». В 2014 році був замінений на «Український піксель»[36].
Використовує Бундесвер.[50] Камуфляж має 16 різних версій кольорів, які використовують Албанія[51], Бельгія[52], Китай (до 2007)[53], Данія (3-колірну версію)[38], Франція[54], Індія[55], Японія[56], Киргизстан[57], Польща[58], Росія[59], Греція та Україна.
В 1990 році Збройним Силам Великої Британії була представлена 3-колірна «Пустельна» версія камуфляжу «DPM» для участі у Війні в Перській затоці. Цей варіант відрізнявся від попередньої 4-колірної версії лише видаленням одного кольору. Ця версія успішно використовується і донині.[60]
Розроблений в 1989 році. Використовується ЗС Франції для операцій в посушливих регіонах.[62] Планується, що в 2024 році камуфляж Daguet, разом з «Centre-Europe» буде замінено на єдиний мульти-ландшафтний камуфляж «BME».[63][64]
«Пустельна» версія німецького камуфляжу «Flecktarn». Використовується німецьким Бундесвером[66] для операцій в пустельних і посушливих регіонах. Використовувалась також ЗС Данії, поки не була замінена на мультиландшафтну модель M/01.
Використовується в ЗС Росії з 1998 року. Перша власна російська розробка, яка мала замінити в російській армії радянський камуфляж «Барвиха». В 2008 році ЗС Росії замінили камуфляж Флора на піксельний камуфляж «ЕМР».[72]
Сніговий камуфляж ЗС Франції. Зазвичай використовується Альпійськими стрілками та іншими гірськими підрозділами. ЗС Франції розробили зимовий камуфляж для участі в місії ISAF в Афганістані.[95]
Армія США[98] та деякі підрозділи ВМС США в складі армії США[99], ЗС Чаду[100], та ЗС Азербайджану. Також в обмежених обсягах використовувався військовими Ірану в 2005—2014 та 2019 роках.
Цифровий камуфляж ЗС КНР. Мав 6 кольорових версій для різних ландшафтів та родів військ (на зображенні «морська» версія). Використовувався в ЗС Китаю до 2019 року. На заміну прийшов камуфляж «Сінконг».[44]
«Пустельна» версія камуфляжу «TAZ 90». Використовувалась тільки для операцій за кордоном, у таких посушливих країнах, як Малі, або влітку в таких країнах як Косово (у складі KFOR) або Південній Кореї (у складі NNSC)[102].
Використовується морськими десантниками Перу[112] та Національною поліцією Гаїті.[113] Неліцензована версія використовувалась ЗС Росії під назвою «Атака».[59][114]
Офіційний камуфляж ЗС України з 2014 року. Замінив собою радянський камуфляж «Дубок», що з певними модифікаціями використовувався в ЗС України з 1984 року.[116][117]
В ЗС США камуфляж замінив камуфляж «UCP» в 2019 році[119]. Є збільшеною і дещо модифікованою версією камуфляжу «MultiCam». Також відомий під назвою «Scorpion W2».
В 2016 році, за прикладом інших провідних країн НАТО, що прийняли камуфляж на основі «MultiCam», в Німеччині було розроблено модель універсального камуфляжу в 6-ти кольоровій гамі, дуже схожій на кольорову гаму «MultiCam».
Камуфляж був розроблений як новий стандартний зразок для усього Бундесверу, але поки що надійшов на озброєння лише сил спеціального призначення.[120][121]
Використовується як стандартний камуфляж ЗС Нідерландів з 2019 року[123][124]. «NFP Green» призначений для використання в умовах помірних лісів. Існують 3 додаткові кольорові версії. Додатково розглядається арктична версія[125].
Цей камуфляж стане стандартним для нового особистого спорядження ЗС Швейцарії (програма озброєння MBAS)[128][129]. Малюнок заснований на «TAZ 90», в якому чорний колір замінено на світло-коричневий. Призначений для забезпечення мультиспектральних властивостей технології стелс (ІЧ і РЛС).
Базовим кольором камуфляжу є «коричнева французька земля» (фр. Brun Terre de France), що використовується на усіх нових французьких військово-транспортних засобах.
Примітки
↑Brayley, Martin J. (2009). Camouflage Uniforms: International Combat Dress, 1940—2010. Ramsbury: Crowood. ISBN 978-1-84797-137-1.
↑ абUSSR — Camopedia. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 5 (довідка)
↑ абвгдTurkey. Camopedia. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
↑Johannes Denecke: Tarnanstriche des deutschen Heeres 1914 bis heute, Bernard & Graefe Verlag, Bonn 1999, ISBN 3-7637-5990-5, S. 53
↑Richardson, Francis. (1945). «Camouflage Fabrics both Plain and Printed for Military Use by the German SS and German Army.» Reprinted in: Borsarello, J.F. (Ed.). (1990?). SS & Wehrmacht Camouflage, ISO Publications; London.
↑ абLizard. Camopedia. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
↑McNab, Chris (2002). 20th Century Military Uniforms (вид. 2nd). Kent, UK: Grange Books. с. 27. ISBN1-84013-476-3. Trooper, AATTV, Vietnam 1970 ... wears the 'Tigerstripe' pattern of camouflage, which became a virtual signature of Allied Special Forces during the war
↑Johnson, Richard Denis (1999). Tiger Patterns: A Guide to the Vietnam War's Tigerstripe Combat Fatigue Patterns and Uniforms. Schiffer Pub Ltd. ISBN978-0-7643-0756-0.
↑Baumbach, Johannes (2012). Sparks, Emma (ред.). Advances in Military Textiles and Personal Equipment. Cambridge: Woodhead Publishing. с. 80—81. ISBN978-1845696993.
↑Archived copy. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)