uk %D0%A1%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE %D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2 %D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Святослав Сойко
Святослав Андрійович Сойко
Святослав Сойко; Святослав Андрійович Сойко
Солдат
Загальна інформація
Народження	24 січня 1990; мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР
Смерть	24 березня 2022 (32 роки); нп Мирне, Запорізька область, Україна; (у бою з російськими окупантами)
Поховання	Ужгород
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сойко.

Святослав Андрійович Сойко (24 січня 1990, мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР — 24 березня 2022, Запорізька область, Україна) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 24 січня 1990 року в населеному пункті мис Шмідта, Чукотський автономний округ, на той час — РРФСР, в сім'ї військовослужбовця.

Ще з дитинства мав потяг то туристичних походів, любив гори. Після навчання у школі поступив до Ужгородського національного університету, факультет - " Суспільних наук", після закінчення якого виїхав до Французької республіки та вступив у ряди французького іноземного легіону (фр. Légion étrangère)

Згодом разом із друзями вирішив зайнятись організацією турів до Грузії, Франції, Киргизстану.

26 лютого 2022 року повернувся до України, де о 8-й ранку одразу ж прибув до військкомату з метою захисту України від російських окупантів. Він став солдатом, розвідником розвідувального взводу піхотного батальйону 128 ОГШБр.

В ході бойових дій, група розвідників, у складі якої був Святослав Сойко, взяла в полон російського полковника^[1].

Загинув 24 березня 2022 року в боях з російськими окупантами під час зачистки населеного пункту Мирне Запоріжської області.

Похований 4 квітня 2022 року в родинному місті Ужгороді.

Нагороди

орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2].