Смірнська митрополія
Смірнська митрополія (також Смирнська, гр. Μητρόπολη Σμύρνης) — православна митрополія Константинопольської православної церкви у західній частині Туреччини у регіоні навколо міста Ізмір (історична Смірна). Заснована у 1 столітті, це одна з найвідоміших митрополій Малої Азії. Другим її єпископом був відомий ранньохристиянський письменник Полікарп Смірнський. Після різанини у Смірні у 1922, коли було вбито багато православного населення, включно з тодішнім митрополитом Смірнським Хризостомом (Калафатісом), єпархія практично припинила своє існування. У 20 столітті на території діяв, фактично, лише один храм. На початку 21 століття почалися переговори з владою щодо дозволу богослужіння у ще кількох історичних храмах. У 2016 році, після майже сторічної перерви, було висвячено митрополита Смірнського, яким став Варфоломій (Самарас). ТериторіяСмірнська митрополія межує на півночі, півдні і сході з Ефеською митрополією, а на заході з Вріульською митрополією та Егейським морем. Основні міста: Смірна (Ізмір), Пріноваріс (Борнова), Вузас (Бука). Останні два нині є передмістями сучасного Ізміра, що став одним із найбільших міст Туреччини[1]. ІсторіяМісто Смірна (нині Ізмір), що знаходиться на березі Егейського моря, було засноване у третьому тисячолітті до Р.Х. Захоплене еолійськими греками в 11 столітті до Р.Х., а близько 580 до Р.Х. було зруйноване лідійцями. Місто було відбудоване близько 300 до Р.Х. у часи Александра Македонського і перейшло під контроль Римської імперії у 133 до Р.Х. У 1085 році було захоплене турками-сельджуками, потім зайняте римлянами у 1097 році, знову захоплене сельджуками у 1317, потім родоськими лицарями у 1344. Було зруйноване Тамерланом у 1402, і, зрештою, остаточно взяте під контроль османськими турками у 1424 році. Єпархія Смірни перейшла під юрисдикцію Ефеської митрополії у 325 році. Між 451 та 457 була підвищена до статусу архієпархії, а в 9 столітті до митрополії, що включала в себе три єпархії. В 12 столітті єпархії були передані до Ефеської митрополії, але згодом їх повернули Смірнській митрополії. У 14 столітті вже не було жодної. У 1766 році в Смірнській митрополії була створена Мосхонісійська єпархія, яка стала митрополією у 1922 році[1]. 2 травня 1919 року місто було захоплено грецькою армією, але грецькі війська залишили його після поразки у серпні 1922 року. Турецька армія увійшла у місто 27 серпня 1922 року і повністю його спалила. Більша частина православних Смірни (як місцевих, так і біженців з центральної Туреччини) були вбиті турецькою армією. Хто вцілів, евакуювалися у Грецію, тож у 20 столітті тут практично не лишилося православного населення[1]. У 20 столітті лише одна церква — на честь святої Фотинії при грецькому консульстві. Однак на початку 21 століття місцева влада відновила в Ізмірі історичний храм на честь святого Вукола, учня апостола Йоана Богослова, і дозволила проводити там періодичні богослужіння[2][3]. 11 вересня 2016 після майже сторічної перерви було висвячено митрополита Смірнського, ним став Варфоломій (Самарас)[ru]. Ієрархія
ХрамиНаразі у митрополії є одна постійно діюча парафія, де храм відкритий щодня і богослужіння звершуються грецькою, церковнослов'янською та грузинською, а також три історичні храми, де богослужіння звершуються з дозволу влади у значні свята.
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia