Руїни усипальниці апостола Іоанна в Ефесі Ефеська митрополія ( грец. Μητρόπολις Εφέσου - титулярна єпархія Константинопольської православної церкви .
Християнство в Ефесі було проповідуване вже в I столітті нашої ери апостолом Павлом . Місцеві християнські громади становили одну з семи церков Азії, згаданих в книзі Одкровення , написаної апостолом Іваном. Першим єпископом Ефесу вважається апостол від сімдесяти Тимофій , був учнем апостола Павла, який висвятив його на єпископа.
Ефеська єпархія в 325 році стає митрополією , першою по честі серед митрополій Малої Азії.
Під час реформи Діоклетіана місто Ефес стало центром римської провінції Азія однойменної дієцезії . У 431 році в Ефесі відбувся Третій Вселенський Собор , на якому були присутні 200 єпископів.
У 451 році входить до складу Константинопольського патріархату .
У 449 році в Ефесі відбувся Другий Ефеський собор , який не був визнаний Вселенської церквою.
У VII столітті Ефеський митрополія нараховує 37 єпархій. До XVI століття у митрополії не залишається підлеглих єпархій. У 1774 році у митрополії знову почали з'являтися підлеглі єпархії. До початку XX століття митрополія мала три єпархії (які незабаром стали незалежними митрополіями).
Після масового вигнання греків з Туреччини в 1922-1923 роки митрополія стає титулярною.
апостол Тимофій (I століття)
Іоанн (60 — 103)
Онисим (104-110)
Дімас (ок. 116)
Полікрат (190/193 — 202)
Аполлоній (згадати. 203)
Ісаак I
Федот (бл. 250)
Ананій (III століття)
Соломон (III століття)
Менофант (325—344)
Мітропфан
Агапий (З40 — 350)
Авраамій (360—380)
Евіфій (380—381)
Міртіно
Агапіт
Макарій (упом. 391)
Антонін (391—400)
Іраклідія (403—407)
Мемнон (упом. 431)
Василь (упом. 440)
Вассіан (446—451)
Іоанн (упом. 458)
Павло (упом. 480)
Етері (упом. 500)
Феосебій (503—519)
Іпатій (520—536)
Андрій (упом. 553)
Авраам (VI століття)
Прокопій (упом. 560)
Евтропий
Руфін (упом. 597)
Феодор (упом. 680)
Стефан (упом. 692)
Іпатій (упом. 730)
Феодосій (упом. 754)
Іоанн (упом. 787)
Феофіл (упом. 824)
Марк (упом. 833)
Василь (упом. 869)
Григорій (упом. 879)
Стефан III (упом. 945)
Феодор III (упом. 1019)
Киріак (упом. 1028)
Феодор IV (бл. 1050/1066)
Никифор (упом. +1071)
Феодор V (ок. 1073)
Євтимій
Михайло (бл. +1078), раніше Візантійський імператор (1071—1078)Никифор II
Іоанн V (1081—1108)
Неофіт I (1113—1125)
Леонтій (упом. Тисячу сто сорок три)
Іоанн VI (бл. 1144/1147)
Костянтин I (бл. 1160)
Микола I (упом. 1167 — упом. +1177)
Георгій (упом. 1191 — упом. 1191)
Іоанн VII (упом. 1195)
Микола II (бл. 1213/1216)
Іасіт (1217—1224)
Іоанн VIII (1227—1229)
Никифор III (упом. 1230)
Костянтин II (упом. 1237 — упом. 1239),
Мануїл II (1240—1260)
Ісаак (1260—1279)
Іоанн IX (1283—1289)
Іоанн X (упом. 1300)
Матвій I (до 1329 — червень 1351)
Неофіт II (упом. 1368)
Феодорит (упом. 1368 — упом. 1388)
Максим I (1390—1393)
Мирон (1393
Йосип (1393—1416), пізніше патріарх Константинопольський Марк Ефеський (1437—1441)Самуїл (лютий 1780 — червень 1801)
Макарій II (червень 1801—1803)
Діонісій III (Калліархіс) (вересень 1803 — 10 квітень 1821)
Макарій III (квітень 1821 — грудень 1830)
Хрисанф (грудень 1830—1836)
Герасим (Домнінос) (вересень 1836—1837)
Анфим II (Іоаннідіс) (1 квітня 1837 — 4 грудня 1845)
Анфим III (Куталіанос) (грудень 1845 — 14 липень 1853)
Паїсій II (14 липня 1853 — 25 травня 1872)
Агафангел I (Гаврілідіс) (25 травня 1872 — 26 квітень 1893)
Костянтин III (Валліадіс) (30 квітня 1893 — 2 квітня 1897)
Іоаким III (Евтііус) (10 травня 1897 — 10 грудень 1920)
Хризостом I (Хадзіставру) (19 лютого 1922 — 5 лютого 1924)
Каллиник (Фотиадис) (8 травня 1924 — 16 грудень 1926)
Агафангел II (Констандінідіс-МАГНІС) (28 червня 1932 — 16 листопад 1935)
Максим II (Вапорціс) (27 березня 1948 — 1 січня 1972)Хризостом II (Константінідіс) (10 грудня 1991 — 13 жовтень 2006)
