uk %D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 %D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96 (%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%87)

**Скульптура Богородиці**
Скульптура Богородиці
	49°03′49″ пн. ш. 25°23′30″ сх. д. / 49.06361° пн. ш. 25.39167° сх. д.
Статус	пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення
Статус спадщини	пам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd
Країна	Україна
Розташування	Бучач, Тернопільська область
Архітектор	Бернард Меретин
Скульптор	Йоган Георг Пінзель
Засновано	1751
Встановлено	1751
	Скульптура Богородиці (Бучач) (Україна)
	Скульптура Богородиці у Вікісховищі

Статуя («фігура») Богородиці,^[1] або Непорочного зачаття Богородиці^[2]^[3]^[4] — придорожній пам'ятник Богородиці в місті Бучачі (Тернопільська область, Україна). Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 1325.

Розташування

Світлини

Пам'ятник розташований у правобережній частині міста на колишньому передмісті, нині — вулиці Богдана Хмельницького, 2 на перехресті з вулицею Василя Стуса на території дитячого закладу «Сонечко».

Творці

Автори статуї: архітектор — Бернард Меретин,^[5] скульптор — Йоган Георг Пінзель. Час створення — 1751 р. Замовник, фундатор — Микола Василь Потоцький. За радянської влади в 1947 році статуя була сильно зруйнована.

Відновлений скульптором Романом Вільгушинським 2006 року за доброчинні кошти підприємця, громадського діяча Василя Бабали.

Написи

Є кілька написів латиною та польською мовою. Зокрема,

Matko Boska, panno poczęta bez zmaż(z)y Staw mi się Matko wszedy ilec wezwę razy

.

Див. також

Примітки

↑ У збірнику «Бучач і Бучаччина» на с. 43 вказано, що це — монумент святої Анни.
↑ Александрович В. Пінзель Йоган-Георг // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 258. — ISBN 978-966-00-1142-7.
↑ Hornung Z. Pinsel (Pinzel), imię nieznane (zm. ok. 1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 344. (пол.)
↑ Hornung Z. Merenyn Bernard (zm. 1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 443. (пол.)
↑ Мистецькі пам'ятки Бучача (уривок праці Г. Логвина) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 99.