|
Сексмісія
Сексмісія, також цензурний варіант Нові амазонки (оригінальна назва — пол. Seksmisja) — культовий польський фантастичний комедійний фільм 1984 р. режисера Юліуша Махульського з Єжи Штуром і Ольгердом Лукашевичем в головних ролях. СюжетДія фільму починається у 1991 році. Двоє молодих чоловіків років 30-ти — ловелас і пройдисвіт Макс (Єжи Штур) і інтелігентний вчений-біолог Альберт (Ольгерд Лукашевич) погоджуються стати учасниками наукового експерименту — вони мають бути заморожені, щоб прокинутися через три роки. Однак за час, проведений ними в спеціальних капсулах, на Землі багато що змінилося, і тому Альберта з Максом розморозили не через три роки, а через півстоліття з лишком — 8 березня 2044-го — коли «вимерли» усі чоловіки, і інших «самців», окрім парочки розморожених, більше ніде не залишилося. Від лікаря Ламії Рено (Божена Стрийкувна), яка доглядає за ними, Макс і Альберт дізнаються, що під час їх сну на Землі вибухнула ядерна війна. Одним з її наслідків стало руйнування чоловічих генів, і, отже, вони — єдині чоловіки на планеті. «Амазонки 21-го століття» живуть в глибокому підземеллі, благополучно вирішивши проблему розмноження без запліднення, і не потребують присутності особин чоловічої статі. В новому світі чоловікам не місце — жінки намагаються зробити їм операцію зі зміни статі, але вони не тільки не погоджуються з цим, а і з ризиком для власного життя розпочинають «сексмісію»… І це їм вдається. Як бонус виявляється, що на поверхні Землі все чудово і теж можна жити. У ролях
ВиробництвоСценарій і перші крокиПерша ідея «Сексмісії» виникла в Юліуша Махульського восени 1977 року, коли він шліфував сценарій до фільму Ва-банк. Потім у книзі, присвяченій прогнозам науки 21 століття, майбутній режисер знайшов інформацію про те, що жіноча яйцеклітина може бути запліднена без участі сперматозоїда, а значить і без чоловіка[1]. Вже тоді у Махульського «була в голові остання сцена — великим планом статевий орган новонародженого чоловічої статі». Отримуючи стипендію від французького уряду в Парижі, Махульський знайшов сприятливі умови для написання сценарію[2]. Окресливши початкову концепцію запланованого фільму, Махульський відніс чернетку до кіностудії Kadr, художній керівник якої Єжи Кавалерович схвалив ідею[3]. Спочатку оригінальний сценарій мав назву «Ламія» (пол. Lamia), але літературний керівник[4] Кшиштоф Теодор Тепліц запропонував інший варіант — «Жіноче начало» (пол. Pierwiastek żeński). Пізніше Махульський придумав назву Seksmisja, яка і стала остаточною. Тепліц запропонував Махульському, щоб жінки в сценарії «були більш гнобливими», завершивши цю пораду словами: «Знаєте, у всіх наших нещастях потрібно звинувачувати жінок»[5]. Перший варіант сценарію був готовий у вересні 1981 року. Сценарій, поданий до Вищого управління кінематографії, спочатку схвалило керівництво, але лише в середині лютого 1982 року — через тимчасове припинення всіх кінозйомок відразу після запровадження воєнного стану — його вдалося відправити у виробництво. Махульському дозволили зняти «Сексмісію», оскільки це був один із небагатьох фільмів, які не мали антирадянського змісту[5]. «Сексмісія» спочатку планувалася як спільний проект польських і чехословацьких кінематографістів, тому до команди Махульського приєднався чеський сценарист Павел Гайни[5]. Однак чехи зі студії Barrandov пізніше відхилили пропозицію співпраці, тому що запланований час дії сюжету — 2044 рік — означав для них занадто швидкий кінець епохи комунізму[6]. Кавалерович призупинив проект, поки в липні 1982 року Махульський не запропонував йому залишити Kadr і розпочати роботу із кіногрупою «Зодіак» Єжи Гофмана. АкториСпочатку Махульський мав намір взяти на роль Макса Яна Енглерта, який міг би «створити гарний дует з Ольгердом Лукашевичем»[5]. Проте режисерові потрібен був контраст, оскільки, на його думку, «один із персонажів мав бути невдахою, а інший розумником». Тому, як антипод до персонажа Лукашевича, режисер запропонував роль Макса Єжи Штуру[7]. Він був останнім актором, який приєднався до проекту[8]. Роль Ламії отримала дружина Махульського Божена Стрийківна. Емму зіграла Богуслава Павелець, а до акторського складу увійшли, серед інших, Беата Тишкевич і Дорота Сталінська, які знімалися у фільмах Барбари Сасс[9]. Її Величність зіграв Вєслав Міхніковський. Деякі імена головних героїв містили жартівливі алюзії до популярної культури. Емму Дакс назвали на честь французького полковника з х/ф Шляхи слави Стенлі Кубрика, Альберта Старського — на честь героїв романів Альбера Камю та Болеслава Пруса, а Макс Парадіс — вихідець із «потойбіччя». Як стверджував Махульський: «Я хотів, щоб Макс був «потойбічним» — отже, Paradys = Рай»[10]. Фільм у радянському прокатіОригінальна назва фільму «Сексмісія» була неприйнятною в СРСР, де «сексу нема». Тому в радянському кінопрокаті фільм йшов у цензурованому варіанті під скромною назвою «Нові амазонки». Режисер фільму згадував пізніше[11]
У Радянському Союзі фільм транслювався з двоголосим закадровим перекладом кіностудії «Ленфільм». Текст читали Юрій Демич і Галина Чигинська. КритикаРейтинг на сайті IMDb — 7,5/10 на основі 14 000 голосів[12], Rotten Tomatoes — 91 % (оцінка аудиторії). Фільм має дві нагороди та дві номінації. Загалом фільм отримав велику популярність у Польщі. У 2005 р. за допомогою спільного опитування читачів трьох кіножурналів було проголошено, що «Секс-місія» — найкращий польський фільм за останні 30 років.[13] При цьому точка зору професійних критиків була більш зважена.[13] Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
