Свято-Георгіївська церква (Єгорівка)
Свято-Георгіївська церква — чинна церква в селі Єгорівка Одеського району, Одеська область. Парафія належить до Одеської єпархії Православної церкви України. Історія храмуГеоргіївську церкву почав будувати в 1825 році генерал-лейтенант, інженер Ферстер, на честь якого першопочатково називалось село[1]. З 1877 року церкву очолював Ієремія Симеонов Юсипенко. Це було його перше місце ведення служби. Виконувачем обов'язків псаломщика в 1902 році після Ананія Голубовського[2] став Димитрій Ніколаєв Ніколаєв. Перше місце ведення служби. У 1906 році церква розташовувалась у Куртівській волості Одеського повіту Херсонській губернії. Парафіянами були росіяни (979 чоловіків та 940 жінок) з містечка Єгорівка (Фестерове), селищ Михайлівка, Вікторівка, Оленівка, Єнкулішина, Фоминка, Христіанівка, Одрадівка, Гроссулівський Хутор, Донцова, Мала Ферстерівка, Єлисаветка, Погонатова; дач Дмитріївка, Потапова, Вибойченка. При церкві була церковно-парафіяльна школа, в якій навчалось 32 хлопця та 13 дівчат. Капітал церкви сягав 2000 рублів. У церкві вели службу священник та псаломщик. Священником був Ієремія Симеонов Юсипенко (72 роки), з нижчого відділення Кишинівського духовного училища, законовчитель та завідувач церковно-приходської школи, вдовець. Кар'єру почав у 1850 році на посаді діячкома, 1855 — диякон, 1877 — священник. Плата в парафії становила 300 рублів. Псаломщиком був Димитрій Ніколаєв Ніколаєв (24 роки), звільнився з 2-го класу Вороніжської Духовної Семінарії, холостий. Кар'єру почав у 1902 році. Плата від парафії — 100 руб. Разом мали 101 десятину церковної землі[3]. На 1911—1914 рік церква, яку очолював священник Михайло Короткий, відносилась до Северинівської благочинної округи[4][5]. У 1919 році помер Михайло Короткий, його було поховано біля храму. Новим священником став Анастасій Михайлович Березський. Наприкінці 1930-х церкву закрили, поряд розташовані надгробки місцевих священників зруйнували[6]. Дзвіницю та куполи розібрали, а приміщення пристосували під клуб[7]. За часів румунської окупації в церкві знову почав проводити служби Анастасій Березський[8]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia