Свертушка чорнощока

? Свертушка чорнощока
Охоронний статус
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Рід: Свертушка (Poospiza) Вид: Свертушка чорнощока
Біноміальна назва
Poospiza rubecula Salvin, 1895
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Poospiza rubecula Віківиди: Poospiza rubecula EOL: 1050394 ITIS: 562417 МСОП: 22723264 NCBI: 1226198

Све́ртушка чорнощока[2] (Poospiza rubecula) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Ендемік Перу.

Опис

Довжина птаха становить 15,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців потилиця і верхня частина тіла темно-сірі, Лоб і нижня частигна тіла яскраво-руді, над очима руді "брови". Живіт білий. На обличчі чорні "маска", підборіддя чорне. Крила і хвіст темні. У самиць голова і верхня частина тіла сіро-коричневі, нижня частина тіла білувата з рудим відтінком. Груди і боки поцятковані темно-сірими смугами.

Поширення і екологія

Чорнощокі свертушки локально поширені на західних схилах Анд, від Кахамарки до Іки. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях Eupatorium і Gynoxys та в сухих рідколіссях, де переважають Polylepis, Oreopanax, Myrcianthes і Escallonia. Зустрічаються на висоті від 2350 до 3700 м над рівнем моря. Живляться ягодами, насінням і бруньками.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція чорнощоких свертушок становить від 150 до 700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Poospiza rubecula. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 13 лютого 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 13 лютого 2022.