Іка (регіон)
Іка (ісп. Ica, кеч. Ika suyu) - регіон на південному заході Перу. Межує на заході з Тихим океаном, на півночі з регіоном Ліма, на сході з регіонами Уанкавеліка і Аякучо, і з регіоном Арекіпа на півдні. Адміністративний центр регіону - місто Іка в долині річки Іка. Географічне розташуванняРегіон Іка примітний своїми ландшафтами. Це єдиний регіон на південному узбережжі, що лежить на рівнині, в той час як Андські Кордильєри підносяться позаду нього. На узбережжі Тихого океану є і численні пустельні області, наприклад Ланча-Пампасів і Віллакурі-Пампасів. Тут дують постійні сильні вітри, так звані «Паракас», що приносять із собою хмари піску. Біля узбережжя розташовані кілька островів, серед інших Чинча, Сан-Галлан, Баллестас, Індепенденсія і Санта-Роза. КліматКлімат Іки сухий, субтропічний, середньорічна температура становить 22°C, на відміну від узбережжя регіонів Анкаш і Ліма, в Іці в зимові місяці сонячно і сухо. Ночі холодні, часом 7-8°C, літо спекотніше і сухіше, ніж в інших прибережних регіонах, температура може досягати 36°C. ІсторіяРегіон Іка відомий з давніх часів, перші поселенці з'явилися тут більше 10 тисяч років тому. Тут процвітали такі давні культури як іка, наска, чинча і паракас. Культура Паракас виникла між VII і II століттям до н. е. її відмінними рисами є текстиль та вироби з пір'я, трепанація і муміфікація померлих. Культура Наска, навпаки, відома своєю керамікою і тканинами із зображеннями тварин і міфічних істот, а також загадковими гігантськими малюнками, її розквіт припав на II-VII століття. Вони також залишили численні акведуки, що свідчать про високий рівень інженерної думки. В XV столітті Пачакуті завоював території долин річок Іки, Наски і острови Чинча. У 1563 році сюди прибули іспанці. Херонімо Луїс де Кабрера заснував місто Вілла-де-Вальверде-дель-Валле-де-Іка, нинішнє місто Іка. З тих пір регіон став центром виноградарства і бавовництва. Під час війни за незалежність Чилі в Паракас прибув генерал Хосе де Сан-Мартін. Зробивши своєю штаб-квартирою місто Піско, він почав звідси боротьбу за незалежність Перу. Адміністративний поділРегіон розподіляється на 5 провінцій:
Найбільші населені пунктиНаселені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
Пам'ятки
Столиця регіону примітна насамперед своїм Регіональним музеєм історії з цікавою колекцією предметів культури та побуту місцевих стародавніх цивілізацій, а також музеєм Каменів Іки. Крім цього, відомим туристичним об'єктом є лежача в пустелі оаза Уакачина, за 5 км від Іки.
Піско, колишня столиця культури Паракас - найбільший порт регіону. Варто відвідати прилеглу бухту Паракас і музей міста Паракас. З Паракаса можна зробити екскурсію також і на острів Баллестас і в національний заповідник Паракас.
Головне диво регіону знаходиться саме в Насці, в пустелі Атакама, званої Пампа Колорада. З повітря можна побачити гігантські малюнки - геогліфи Наски, що зображують різні рослини і тварини. Вважається, що ці малюнки, що зображають тварин (павук, мавпа, колібрі, кондор, кит), людей і геометричні фігури, були частиною гігантського астрономічного календаря, створеного з сільськогосподарською метою (з теорії Марії Рейху). Деякі вчені надають лініях церемоніальне і ритуальне значення. Існує версія, що лінії і фігури були картою всесвіту і одночасно посадочним майданчиком для інопланетних кораблів. Невелике село недалеко від Іки відоме своїми відьмами, які практикували білу магію і допомагали місцевим жителям. На в'їзді в місто стоїть вирізана з цілого дерева скульптура першої відьми міста, донни Юлії. Крім іншого, регіон відомий найкращими виноградниками, виробництвом місцевої виноградної горілки піско, щорічними святами та церквами. Див. такожПосилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
