Ламбаєке (регіон)
Ламбаєке (ісп. Lambayeque, кеч. Lanpalliqi suyu) — регіон в північно-західній частині Перу на узбережжі Тихого океану. Межує з регіонами П'юра на півночі, Кахамарка на сході, Ла-Лібертад на півдні. Омивається Тихим океаном на заході і південному заході. Адміністративний центр регіону — місто Чиклайо. ЕтимологіяНазва «Ламбаєке» походить від імені давнього бога Ямпеллек (Yampellec), якого почитав перший цар Ламбаєке Наймлап (Naymlap) . Географічне розташуванняТериторія регіону утворена великими рівнинами, які пересікаються спускаючимися з Анд річками. Це обумовлює тут розвиток сільського господарства, в першу чергу, це плантації цукрової тростини (тут виробляється половина всього цукру в Перу), а також рису. Збільшення обсягу сільськогосподарської продукції стане можливим з реалізацією гідроенергетичного проєкту «Ольмос Трансандіно», за яким з регіону Кахамарка в Ламбаєке буде щорічно перекидатися 2 млрд м³ води з річки Уанкабамба. До регіону, який лежить на узбережжі Тихого океану, належать також острови Лобос-де-Тьєрра і Лобос-де-Афуера. ІсторіяІндіанська легенда розповідає, що в незапам'ятні часи сюди прийшов з великим флотом бальсових човнів людина великої відваги і неабиякого розуму по імені Наймлап, що заснував тут нову цивілізацію і став родоначальником нової культури Ламбаєке. На зміну їй прийшла культура мочика, а потім чиму. В епоху найбільшого розширення вплив чиму поширювався до кордонів Еквадору на півночі і до Ліми на півдні. Чиму були відмінними ремісниками і землеробами, а також славилися своїми чудовими виробами із золота. Пізніше чиму були підкорені інками. Тут також побував Франсиско Пісарро по дорозі в Кахамарку. У колоніальні часи почалося суперництво між жителями міст Ламбаєке і Сантьяго-де-Мірафлорес-де-Санья, який славився своїми багатствами, але у 1720 році останній був зруйнований повінню. 27 грудня 1820 року в Ламбаєке була оголошена незалежність Перу, завдяки чому місто називають «колискою Свободи». НаселенняІспаномовне населення проживає, в основному, в узбережжній провінції Чиклайо. У провінції Ферреньяфе збереглося населення, яке говорить мовою кечуа, а до початку XX століття а тут також розмовляли на мочика. Адміністративний поділ Регіон складається з 3 провінцій, які поділяються на 38 округів:
Пам'ятки
ПриміткиПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
.svg){kind=link}