Свани

Свани
Самоназва	сван. შვანარ (шванар) груз. სვანი (свані)
Кількість	від 14 тис. до 30 тис. чол.
Ареал	Грузія
Входить до	Сванська мова
Мова	Сванська i Грузинська
Релігія	Грузинська православна церква.

Свани — (сван. შვანარ, груз. სვანი) субетнічна група грузинів.[1][2][3][4] Античні автори називали сванів місіміянцями. Проживають в Местійському муніципалітеті краю Самегрело-Земо Сванеті та Лентехському муніципалітеті краю Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті на північному заході Грузії. Також проживають в самопроголошеній республіці Абхазія. Разом області розселення сванів об'єднуються в історичну область Сванетія.

Історія

Перші згадки про сванів можна знайти у грецького географа Страбона, який писав про них як про грізних та завзятих воїнів, нащадків шумерських рабів. Згадував також про використання ними вовни для добування золота з гірських струмків, через те Сванетія часто вважається, однією з цілей походу аргонавтів. Християнство прийшло сюди у 6 столітті.

Свани на мапі картвельських народів

В Російській імперії та перших роках СРСР мегрели та свани враховувались при переписах як окремі етнічні групи, але з 30-х років 20 століття записувались до складу грузинів, зважаючи на те, що свани та мегрели завжди мали грузинську самосвідомість.

Незважаючи на раннє прийняття сванами християнства, у них залишилися свої вірування. Найшанованішим святим та покровителем, як і в усій Грузії, є святий Георгій. Традиційно свани вважаються найвойовничішими серед грузинів. У Сванетії й досі подекуди зберігаються традиції кровної помсти.

Мова

Усі свани є двомовними, використовуючи у побуті як грузинську мову, так і свою власну сванську мову. Мова є безписемною, у наукових цілях записується грузинською та латинською абетками. Сванська мова, попри свою приналежність до картвельських мов, не є взаємозрозумілою з ними.

До 19 століття більшість сванів розмовляли лише сванською мовою.[5]

Культура

Свани відомі своїми оборонними вежами, названими «сванськими». Також далеко поза межами Грузії відомі пісні сванів, досить складні для виконання. Традиційно свани займалися бджільництвом, полюванням, здавна виготовляли живописні вироби з міді, бронзи та золота.

Традиційним видом спорту для сванів є альпінізм.

Найбільше свято сванів — Лампроба (груз. ლამპრობა), присвячене святому Георгію.

Відомі представники

• Демет Чхетіані
• Міхеїл Хергіані
• Давид Кіпіані
• Нана Іоселіані
• Отар Іоселіані
• Таріел Оніані
• Софо Ґеловані
• Міхеїл Ґеловані

Галерея

• 
  Сван-мисливець
• 
  Сван, 1929 рік
• 
  Старий сван курить люльку, кінець 19 століття
• 
  Свани, 1905 рік
• 
  Сім'я сванів, 1889-1890 рік
• 
  Константин Дадешкеліані, князь Сванетії, близько 1885 року.
• 
  Культурний і релігійний центр гірської Сванетії.

Посилання

• Офіційний сайт Сванетії
• Сайт про населення Кавказу
• Свани та Сванетія
• Краями Грузії

1. Orientation - Svans. www.everyculture.com. Процитовано 23 жовтня 2024.
2. The Svans Kevin Tuite Université de Montréal 1992: «The Svans are one of the dozen or so traditionally recognized ethnic subgroups within the Georgian (Kartvelian) nation.»
3. Caucasian peoples | History, Countries, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 23 жовтня 2024.
4. Levinson, David (1998). Ethnic Groups Worldwide: A Ready Reference Handbook (англ.). Oryx Press. ISBN 978-1-57356-019-1.
5. Tuite, Kevin. Svan and its speakers (PDF). Université de Montréal. с. 2. Архів (PDF) оригіналу за 23 жовтня 2022. Процитовано 8 грудня 2022. Up to the 19th century, many Svans were monolingual,