Народилася і виросла в Сакраменто, у 18 років переїхала до Лос-Анджелеса й незабаром стала зніматися в порнографічних фільмах. У 2007, 2008 і 2010 рр. вона виграла кілька номінацій премії AVN Awards (також була названа «Найкращою старлеткою» 2007 року за версією XRCO). Паралельно з роботою в порноіндустрії знімалась як модель.
Марина Енн Генціс народилася в родині механіка[18]. Її батько мав грецьке походження. Батьки дівчинки розлучилися, коли їй було 5 років, надалі її виховувала мати, яка вступила в повторний шлюб 2000 року[18]. Марина не ладнала з вітчимом, і, коли їй виповнилося 16 років, дівчина повідомила матері, що збирається покинути дім. Саша пізніше зізнавалася, що в той час робила все те, що не подобалося її батькам і що вони їй забороняли[19].
Восени 2005 року Саша вступила до коледжу на театральні курси[20]. З березня 2006 року вона працювала в закусочній і зібрала $ 7000 для поїздки до Лос-Анджелеса[20].
Кар'єра
Порнофільми
У квітні 2006 року Саша Грей приїхала до Лос-Анджелеса з намірами здобути кар'єру порноакторки. Через Інтернет вона познайомилася з агентом Марком Спіглером, який погодився представляти її інтереси. Початковий псевдонім Марини був Анна Каріна, за ім'ям відомої французької актриси, але агент порадив їй змінити ім'я. Як новий сценічний псевдонім актриса взяла ім'я Саша на честь Саші Конецького, вокаліста гурту KMFDM, а прізвище Грей відсилає до шкали Кінсі американського біолога Альфреда Кінсі, який відстежував рівень людської сексуальної орієнтації за допомогою відтінків сірого кольору[18].
Саша Грей у 2010
За іншою версією, псевдонім Грей вона взяла на честь персонажа роману Оскара Вайлда «Портрет Доріана Грея». «… Вибрала вона його завдяки ненаситному прагненню Доріана до отримання задоволень, а сірий — колір хмар — це слово, що нагадує завісу, таємницю, дистанцію».[21]
Після того, як одна з акторок Спіглера відмовилася, через хворобу, від знімання у фільмі Джона Стальано «The Fashionistas 2», на її місце була запрошена Саша Грей. Її першою сценою в порнофільмі стала оргія з Рокко Сіффреді. Саша у своїх інтерв'ю дуже добре відгукується про перший фільм, вона говорить, що у неї дуже хороші спогади (хоча вона не пам'ятає, в якому порядку були чоловіки) — це було дуже весело, швидко та інтенсивно: «Твої думки десь далеко звідси, все під контролем, але ти десь втрачена. Це прекрасні відчуття, обожнюю їх». Як розповідав сам Рокко Сіффреді, він був ошелешений проханням Саші вдарити її по животу під час знімання «для гостроти відчуттів». Вона позбавлена усіляких забобонів і табу в сексі. Порнозірка не раз заявляла у своїх інтерв'ю, що дуже любить, коли її легенько душать, б'ють, шльопають, смикають за волосся — «…мені просто подобається це, ви знаєте…». Та й взагалі, Саша стверджує, що відчуває оргазм приблизно в 75 % сцен, у яких знімається. Через майже шість місяців з того моменту, як Саша Грей почала кар'єру акторки у фільмах для дорослих, їй пророкували велике майбутнє в індустрії і називали новою Дженною Джеймсон[20].
Через трохи менше року, як Саша Грей почала зніматися, вона отримала нагороди «Best Three Way Sex Scene» та «Best Group Scene» на AVN Adult Movie Awards. Того року вона також була номінована на «Best New Starlet», але програла Наомі. У липні 2007 року журнал Penthouse надав Саші Грей звання «Киця місяця» (Pet of the Month), на честь чого була проведена фотосесія відомим фотографом Террі Річардсоном[22]. 2008 року Саша стала наймолодшою виконавицею, яка здобула нагороду AVN «Female Performer of the Year». Того ж року вона здобула нагороду «Best Oral Sex Scene»[23].
Люди чомусь вважають мене жертвою — але це не так. Я все роблю свідомо і добровільно. Я не приймаю наркотики. Мені подобається моя робота. Я рада тим можливостям, які у мене є як у жінки, порнозірки і художника.
— Саша Грей про кар'єру в кіно[24]
Саша Грей, Марко Бандерас на вечірці Patrick-Novello, 11 жовтня 2007 року
У лютому 2007 року Саша з'явилася на шоу The Tyra Banks Show, в якому обговорювали тему підлітків у порноіндустрії. Говорили, що за допомогою редагування шоу, в ньому не йшлося про вибір професії в порнографії. Шоу також було розкритиковано за те, що в ньому Саша Грей показувалася в занадто драматичному відтінку[25][26]. У грудневому номері журналу Rolling Stone за 2008 рік Саша Грей потрапила до списку «Hot Issue» як «Hot Pornstar»[27].
Фанаткою таланту Саші Грей є відома порноакторка Тера Патрік, тому 2007 року вона запропонувала Саші знятися у фільмі її студії Teravision — «Broken», режисером якого виступив гітарист Дейв Наварро[28].
Також Саша знялася у фільмі студії Digital Playground «Pirates II» — найдорожчому фільмі в історії порно. Зараз її інтереси в порнобізнесі представляє власне агентство L. A. Factory Girls.
У січні 2011 року CNBC назвав Сашу однією з 12 найпопулярніших зірок у порно.[29]
8 квітня 2011 року Саша Грей на власній сторінці у Фейсбук оголосила про завершення кар'єри порнозірки[30].
Модельна кар'єра
Грей-модель
Кар'єру моделі Саша Грей почала зі співпраці з гуртом The Smashing Pumpkins, сфотографувавшись для обкладинки альбому «Zeitgeist» (2007)[31], а пізніше з'явившись в їх кліпі на композицію «Superchrist»[32]. Також Саша знялася в кліпі «Birthday Girl» гурту The Roots[33].
Пізніше Сашу запросив для роботи моделлю французький модельєр Макс Азріа[34][35]. Крім того, Саша виступила як модель для міжнародної рекламної компанії італійського бренду взуття Forfex[36] та American Apparel[ru]. Саша також була моделлю в розділі антимода Річарда Керна[en] в журналі Vice і з'явилася в тригодинний програмі «Shot by Kern»[37].
У січні 2010 року Грей знялася в рекламі компанії PETA. Рекламний плакат з її участю закликав стерилізувати свійських тварин з метою контролю їх народжуваності[38].
У жовтні 2010 року Грей з'явилася на обкладинці американського видання Playboy[39][40]. Фотосесію виконав один з найвідоміших фотографів журналу — Стівен Вайда.
Акторська кар'єра
Саша Грей з'явилася в епізодичній ролі в пародійному серіалі «Порно для всієї сім'ї» з Джеймсом Ганом. А також 2009 року Саша знялася в малобюджетному комедійному фільмі жахів «Кривавий монтаж» компанії Zed Filmworks. Фільм розповідає історію божевільного режисера, який, намагаючись зняти ідеальний фільм жахів, вбивав людей, щоб використовувати їх органи і кров у своєму кіно. Саша Грей грає роль репортера, який розслідує справу про зникнення людей і підозрює режисера. Прем'єра фільму відбулася 18 липня 2009 року в Монреалі на фестивалі Fantasia Festival.
У березні 2010 року Грей була вибрана на роль у фільмі жахів Hallows режисера Річарда О'Саллівана[41].
Саша була вибрана на роль самої себе у сьомому сезоні серіалу «Красені», який йде на кабельному каналі HBO. Її персонаж буде новою подружкою Вінса Чейза. Творець серіалу «Красені» Даг Еллін говорив, що вибір Грей на роль був продиктований двома обставинами: нашумілим в 90-ті роки романом Чарлі Шина з порноактрисою Джинджер Лінн і тим фактом, що режисер Стівен Содерберг вибрав Сашу на головну жіночу роль у своєму фільмі[42].
«Дівчина за викликом»
Саша Грей на AVN Awards 9 січня 2010 року
Саша Ґрей виконала головну роль у фільмі оскароносного режисера Стівена Содерберга «Дівчина за викликом»[43][44]. Саша грає дівчину на ім'я Челсі, яка надає ескорт послуги заможним людям. Содерберг взяв її на роль після того, як прочитав статтю про неї у журналі Los Angeles, коментуючи це так: «She's kind of a new breed, I think. She doesn't really fit the typical mold of someone who goes into the adult film business. … I'd never heard anybody talk about the business the way that she talked about it». Журналіст Скотт Маколей каже, що можливо Грей вибрала саме цю роль через свій інтерес до незалежних режисерів, таких як Жан-Люк Годар, Хармоні Корін, Девід Гордон Грін, Мікеланджело Антоніоні, Аньєс Варда та Вільям Клейн.
Коли Саша готувалася до ролі у «Дівчині за викликом», Содерберг попросив її подивитися «Жити своїм життям» і «Божевільний П'єро»[45].
У фільмі «Жити своїм життям» піднімаються проблеми проституції, звідки Грей могла взяти щось і для своєї ролі, в той час як у «Божевільному П'єро» показані відносини, схожі на ті, що відбуваються між Челсі, її хлопцем і клієнтами.
2011 року вона знялася у фільмі «Мрець у білому савані дрижить, але продовжує приймати ванну», 2012 року Саша Грей зіграла роль Емі у фільмі жахів «Щоб ви зробили».
Музика
2008 року Саша разом з Пабло Франциском заснували гурт «aTelecine», що виконує музику в жанрі індастріал.[46] Сама Грей описала стиль музики, яку виконує, як «експериментальний психоделічний дез-даб».[47] Їх перший EP називався «AVigillant Carpark» і вийшов на нью-йоркському лейблі Pendu Sound тільки на семидюймових вінілових платівках.[48] В інтерв'ю 2009 Саша Грей заявляла, що музиканти працюють над матеріалом для повноформатної платівки.[47] Відтоді до гурту прийшли два нових учасники та вийшло два LP«…And Six Dark Hours Pass» та «A Cassette Tape Culture», обидва 2010 року.[49] Свій перший альбом «The Falcon and the Pod» aTelecine випустили 9 серпня 2011 року.
2011 року Грей знялася в кліпі американського репера Емінема. Пісня називається «Space Bound», на YouTube і Vevo.com кліп з'явився 27 червня.[50][51]
Автограф-сесія Саші Грей на міжнародному книжковому ярмарку в Гвадалахарі 2013 року
На початку квітня 2011 року Саша Грей презентувала фотокнигу «Neü Sex» — «Секс по новому».[54][55] Альбом містить фото самої Саші, в тому числі — фото з домашнього архіву, а також постановочні фото. Альбом можна умовно розділити на дві частини — «гламур» та «треш». Альбом власне є спробою Саші відредагувати свій образ порно-зірки. Книжка вийшла у видавництві VICE Books.
Існує дуже багато фотографій зі мною, естетика яких мені непідвладна. А самостійне документування дозволяє вловити момент дня чи навіть секунди. Працюючи в індустрії розваг, розумієш, що жоден день не схожий на інший, і дуже важливо звертати увагу на все, що відбувається з тобою.
За допомогою фотографій у книзі розкривається період життя Саші з 18 до 22 років, коли вона була зайнята в порноіндустрії. «Я дозволяла використовувати моє тіло як полотно, як інструмент. Це дозволило мені дослідити саму себе», — стверджує колишня порноакторка.
9 травня 2013 Грей видала свою другу книгу — еротичний роман «Суспільство Джульєтт» (англ.«The Juliette Society»).[57] Під час перебування в Росії Саша повідомила, що планує перекласти твір російською мовою.[58] Грей говорила, що «Товариство Жюльєтти» можна вважати трохи автобіографічним романом.[59]
У 2016 році вийшов другий роман, під назвою The Janus Chamber, а в 2018 завершуючий трилогію роман The Mismade Girl of The Juliette Society.[60][61]
Аллен Фостер писав, що «The Janus Chamber» — це «блискучий літературний твір», набагато сатиричне, ніж «П'ятдесят відтінків сірого», де «дивне почуття гумору Грей проявляється у неявних посиланнях на поп-культуру».[62]
Інша діяльність
У березні 2012 року Саша знялась у рекламі бельгійського національного комітету Equal Pay Day, який протестує проти нерівності середнього рівня жіночих і чоловічих зарплат. У ролику колишня порноакторка пояснює, що змусило її піти до порноіндустрії.[63][64] 30 квітня 2013 року російський автомобільний портал Drom.ru запросив Сашу до Росії для того, щоб вона взяла участь в автопробігу країною. 15 травня вона прибула до Владивостока, з якого наступного дня як штурман вирушила до Москви автомобілем «Лада Калина».[65][66] Після початку пробігу вже в Хабаровську автомобіль вийшов з ладу, його в Іркутську, куди Грей дісталась літаком, замінили на резервний «Volkswagen Polo». «Ладу» ж було вирішено виставити на інтернет-аукціон.[67][68] Дорогою до Москви Грей відвідала Єкатеринбург[69], Сочі[70] та Краснодар (де вона скасувала DJ-сет)[71]. 27 травня була однією з гостей в телепрограмі «Вечірній Ургант».[72] Після Dj-сетів у Новосибірську[73][74] та Красноярську[75][76], Грей покинула країну.[77]
22 і 23 березня 2013 року Саша Грей з напарницею виконала власний Dj-set в Одесі (клуб-ресторан «Ministerium Dogma Club») та Києві (НК «Ajour») відповідно.[79][80][81]
↑shot by kern (англійською) . vbs.tv. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 26 грудня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
↑ аб
Johnny Firecloud (23 березня 2009). Against The Grain With Sasha Grey (англійською) . Antiquiet.com. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 30 грудня 2010.
.jpg)
