KMFDM (від Kein Mehrheit Für Die Mitleid) — рок-гурт з міжнаціональним складом учасників, що грає в жанрі індастріал (індастріал-рок, техно-індастріал, індастріал-метал). Вважається, що саме KMFDM наряду з Ministry, Nine Inch Nails і Skinny Puppy стали піонерами цього жанру й сприяли його популярності у 1980-1990.[1]
Створений як група перформативного мистецтва у Гамбурзі 1984 року і сягнувши зеніту слави в середині 1990-х, гурт пережив переїзд у США, розпад на зламі тисячоліть, виступи учасників у проєктах з іншими назвами, відродження. І нині записує нові альбоми (в середньому що два роки), має солідну фанбазу та регулярні концерти в США та в Європі. Засновником і незмінним лідером гурту є Саша Конецко, жіночий вокал — його дружина (з 2005 року) Лючія Чіфареллі.
Історія та назва
За спогадами Саші Конецко, назва народилася вранці 29 лютого 1984 року напередодні виступу на відкритті збірної виставки молодих митців у Парижі. Йому потрібен був слоган для флаєрів і, нарізавши декілька слів із німецькомовної газети й кинувши їх у шапку, він витягнув послідовно: "Kein Mehrheit Für Die Mitleid" (фраза містить помилки, неузгоджений рід, її дослівно можна перекласти як "жодного більшості для жалю", хоча частіше вільно перекладається як "жодного жалю до більшості").[2] Саша оцінив дадаїстичність фрази і, повернувшись у Гамбург, поділився історією зі співзасновником гурту, Раймондом Воттсом. Той після невдалих спроб вимовити її німецькою, сказав: "А мені подобається, давай тепер називатися KMFDM." Жартівливо абревіатуру іноді також розшифровують як "Kill Mother-Fucking Depeche Mode" (Вбити {{Лайка|йоб}} його матір Депеш Мод").[3]
З того ж дня ведеться й відлік історії гурту. Перший виступ на відкритті виставки в паризькому Гранд-палаці виглядав так: німецький артист Удо Штурм імпровізував на синтезаторі, Саша Конецко підігравав йому на бас-гітарі, а четверо польських шахтарів, з якими Конецко познайомився напередодні в борделі, лупали молотами фундамент будівлі.[4][5][6]
Стиль
Конецко характеризував стиль гурту: індастріал-альтернативно-електронно-мішаний рок, під який можна танцювати (industrial-alternative-electronic-crossover-rock and danceabilly),[1] а також ультра-важкий біт ("The Ultra-Heavy Beat").[7] Від початку діяльності гурт використовував у звучанні експериментальні прийоми, як семпли, побутові прилади, а в сценографії скандальний віжуал, як палаючі ліжка та вибухи телевізорів. Багаторічна співпраця з британським дизайнером і графіком Ейданом "Брут!" Г'юзом (Aidan "Brute!" Hughes) подарувала KMFDM упізнаваний стиль обкладинок альбомів і афіш (Г'юз у своїй творчості надихається соціалістичними плакатами та західними коміксами).
Сприйняття та вплив
Як зазначав у 1996 році критик журналу CMJ Гайді МакДональд, після сходу зі сцени та жанрових еволюцій інших гуртів, KMFDM лишалися прапороносцем індастріалу.[8] Творчість гурту отримує переважно добрі критичні відгуки і найвідоміші пісні гурту (“A Drug Against War” 1993 р., “Godlike” 1994 р., “Megalomaniac” 1997 р.) нерідко присутні в списках найвидатніших записів у жанрі індастріал. В різний час співпрацюючи з багатьма музикантами світової індастріал-сцени, KMFDM суттєво вплинули на розвиток жанру в цілому.
↑MK Magazine Interviews: KMFDM. web.archive.org. 26 серпня 2007. Архів оригіналу за 26 серпня 2007. Процитовано 21 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
