|
Сарненський район (1940—2020)
Са́рненський райо́н — колишній[1] район у північній частині Рівненської області України. Площа — 2 тис. км², що становить 10 % території області. Районний центр — Сарни. ГеографіяРайон межує на півночі — з Дубровицьким, на сході — з Рокитнівським, на південному сході — з Березнівським, на півдні — з Костопільським, на заході — з Володимирецьким районами Рівненської області.
Геологічна будоваВ геоструктурному відношенні район розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід. В геологічній будові беруть участь осадові породи верхньопротерозойського, мезозойського та кайнозойського віків. Верхньопротерозойські утворення складають осадово-теригенні породи поліської серії. Вони залягають моноклінально на південний захід під кутом 2-3°. Представлені кварцовими пісковиками сірого та червоно-бурого забарвлення, переважно дрібного та тонкозернистого складу. В піщаній товщі зустрічаються прошарки коричнево-бурих алевролітів та аргілітів потужністю від декількох сантиметрів до 2-3 м. Загальна потужність відкладів поліської серії становить 650—750 м. Мезозойські відклади представлені світло-сірими мергелями і білою крейдою крейдяної системи. Вони залягають із стратиграфічною і кутовою незгідністю на розмитій поверхні поліської серії. РельєфСарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150—180 м; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди — крейдою. Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир — Словечна. Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами. Мінеральні ресурсиУ регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод. Із 20 розвіданих родовищ експлуатується 15. Район багатий нерудними копалинами і вапняками, глинами, пісками і крейдою. Є численні родовища гранітів, сіонітів, діоритів. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5—2,5 метри. З палеогеновими відкладеннями пов'язане єдине в Україні Клесівське родовище бурштину, видобуток якого становить 1400 кг/рік. На схилах долин Случі та Горині залягають запаси крейди. Її використовують для виготовлення фарб, цегли в будівництві. В пісках переважають мінерали: кварц, польові шпати, домішки глинистих матеріалів, окисів заліза. Запаси їх необмежені. Є родовища фосфатів. Гідрографічна мережаГідрографічна мережа району добре розвинена. Ширина русел річок коливається в широких межах. Глибина річок змінюється від 0,5 до 2,5—4,0 м, швидкість течії 0,1—0,3 м/с. За умовами водного живлення річки належать до змішаного типу. У весняний період живляться талими водами, з травня по жовтень для них характерне дощове живлення, потім — ґрунтове. Гідрологічний режим річок змінюється впродовж року і залежить від опадів. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води постійних водотоків (річок, струмків, каналів) та водойм (озер, водосховищ, ставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт. Територією району протікає 26 малих річок, річки Горинь та Случ, безліч струмків; штучних водойм — 16, одне водосховище, озер — 34. Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник. Рекреаційні ресурсиПриродні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Склад мінеральних вод за своїми властивостями прирівнюється до вод курортів «Миргород», «Баден-Баден». Тут ефективно лікуються хронічні гастрити, холецистити, інші хвороби кишки. Екзогенні геологічні процесиУ межах Сарненського району набули розвитку такі ЕГП природного та техногенного походження як: підтоплення, карст, просідання лесових ґрунтів, ерозія. Умов для розвитку зсувів на території району не має. Адміністративно-територіальний устрійУ складі району — місто, 64 села і 2 селища міського типу, які об'єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань. Представляють місцеву владу Сарненщини: районна державна адміністрація, районна рада, 19 сільських, 2 селищних та 1 міська рада. Природно-заповідний фондПриродні заповідникиРівненський (загальнодержавного значення). Гідрологічні заказникиОзеро Стрільське (загальнодержавного значення), Сомине (загальнодержавного значення). Ландшафтні заказникиКузьмівський, Урочище «Каліжари». Лісові заказникиКарасинський, Костянтинівське, Костянтинівський, Урочище «Берці», Чабельський. Орнітологічні заказникиБотанічні пам'ятки природиБукова алея, Купринівське дерево, Рідкісне дерево сосни. Гідрологічні пам'ятки природиКомплексні пам'ятки природиСарненський дендропарк, Стоянка партизан. Заповідні урочищаБукові насадження, Вікові соснові насадження, Ділянка соснового лісу, Дубовий гай (Степанське л-во), Дубовий гай (Ясногірське л-во), Поліщукове, Розвилка, Урочище «Любонька», Чорний Ліс. ІсторіяСарненський район з центром у місті Сарни у складі Ровенської області утворений відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР від 1 січня 1940 року.[2] 1 вересня 1941 року німецька влада включила серед інших Сарненський район до складу новоствореного Сарненського ґебіту генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна.[3] Під час Другої світової війни підрозділам УПА вдалося організувати в Сарненському районі роботу 15 сільських управ[4]. За даними районного відділу МДБ станом на квітень 1948 року з району було виселено 211 родин «бандпособників» і націоналістів.[5] Населення
Населення району становить — 98,544 тис. осіб, в тому числі сільське — 61800 осіб. У районі проживають 3737 одиноких громадян похилого віку, які взяті на облік в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, обслуговуються соціальними працівниками — 593 особи. Станом на 01.03.2008 року на обліку в Пенсійному фонді знаходяться 24 879 пенсіонерів. НаціональністьУ 1945 році поляки становили 17 % населення району.[12] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:
Вікова і статева структураРозподіл населення за віком та статтю (2001)[14]:
Транспортне сполученняРайцентр — м. Сарни — розташований на перехресті автомагістралей E373 (Київ—Варшава) та Рівне—Мінськ, а також залізничних магістралей Київ—Ковель—Ягодин і Рівне—Лунинець. Найбільші залізничні станції — Сарни та Клесів. На станції Сарни розміщені відділення Рівненської митниці та енергетичної митниці України. Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сарненського району було створено 80 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,64 % (проголосували 47 353 із 72 137 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,66 % (23 043 виборців); Юлія Тимошенко — 22,33 % (10 572 виборців), Олег Ляшко — 14,48 % (6 855 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (2 089 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[15] Пам'яткиУ Сарненському районі Рівненської області нараховується 31 пам'ятка історії. Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сарненський район (1940—2020)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
