Борис Львович Сагал народився 18 жовтня1923 року в єврейській сім'ї, у місті Катеринослав Української РСР (нині Дніпро, Україна)[5]. Революція та Громадянська війна супроводжувалися масовими погромами євреїв в Україні[джерело?]. Щоб вберегтися від них[джерело?], батько Лев Сагал, на початку 20-х років, емігрував до США, маючи намір найближчим часом забрати і всю сім'ю. Але його дружина, Роза Сагал, змогла отримати дозвіл та виїхати лише у 1930 році. З матір'ю до Сполучених Штатів переїхав і наймолодший син Борис. Три його старші брати, Ісаак, Михайло та Данило, виїжджати відмовилися і реалізували себе в СРСР: Ісаак став гірником, Михайло — педагогом, Данило — актором кіно[6]. В майбутньому Борис Сагал зі своїми братами особливих стосунків підтримувати не мав змоги і приїздив до Радянського Союзу лише один раз — тоді, зустрічаючись з Данилом, він зміг спілкуватися з ним лише через перекладача[7].
Свій перший художній фільм, «Правоохоронці» (The Crimebusters), Сагал зняв у 1962 році[10], широкому загалу став відомий за стрічкою «Людина Омега» (1971) — екранізацією роману Річарда Метісона«Я — легенда».
Режисер загинув у 1981 році в Орегоні, внаслідок нещасного випадку під час зйомок телефільму «Третя світова війна»: після висадки з гелікоптеру він, з невстановленої причини, пішов у хибному напрямку[11], потрапив під хвостовий гвинт і отримав тяжкі ушкодження голови та плеча. Постраждалого було доставлено до шпиталю у Портленді, зроблено операцію, втім за п'ять годин після інциденту Борис Сагал помер[9]. Похований на Голлівудських пагорбах кладовища Форест-Лаун у Лос-Анджелесі[12].
Фільмографія
У доробку Бориса Сагала, як режисера, в цілому близько чотирьохсот робіт, серед них 11 художніх і 25 телевізійних фільмів[10]. У трьох своїх телефільмах він виступив також і у ролі продюсера. Був номінований на здобуття Премії Гільдії режисерів Америки (1970), Премії Г'юго (1971), а також мав чотири номінації Прайм-тайм премії «Еммі» (1970, 1974, 1976, 1981)[13].
Художні фільми
«Правоохоронці» (1962)
«Найвизначніший шоумен у світі: Легенда про Сесіля Б. Де Мілля», документальний (1963)
Борис Сагал був одружений двічі. Його перша дружина, продюсер та співачка Сара Мейкон (Sara Macon), з якою вони побралися 1952 року та мали п'ятьох дітей, у 1975 передчасно померла. Вдруге Сагал одружився у 1977 році — з американською актрисою та хореографом Мардж Чемпіон (Marge Champion), був з нею у шлюбі до своєї смерті, дітей не мав[5].
Всі діти Бориса Сагала пов'язали своє життя з кіно та телебаченням[5][14]:
Кеті Сагал (нар. 1954) — американської акторка та співачка
