Річард Пайпс

Річард Пайпс
пол. Ryszard Pipes англ. Richard Pipes
Ім'я при народженні	пол. Ryszard Edgar Pipes
Народився	11 липня 1923(1923-07-11)[1]  Цешин, Сілезьке воєводство
Помер	17 травня 2018(2018-05-17)[2][3] (94 роки)  Кембридж, Массачусетс
Країна	США
Діяльність	історик, письменник, викладач університету
Alma mater	Корнелльський університет Гарвардський університет
Галузь	історія Росії
Заклад	Гарвардський університет
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Крейн Брінтон і Карпович Михайло Михайлович^d
Аспіранти, докторанти	Peter Kenez^d Anna Geifman^d Едвард Кінан Фіона Гілл Witold Rodkiewicz^d
Членство	Польська академія знань Американська академія мистецтв і наук
Війна	Друга світова війна
Відомий завдяки:	«Російська революція»
Діти	Данієль Пайпс
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма George Louis Beer Prize^d (1955)
Річард Пайпс у Вікісховищі

Річард Едгар Пайпс (англ. Richard Edgar Pipes; *11 липня 1923, Цешин, Польща — 17 травня 2018) — американський історик і політолог, автор декількох праць з історії СРСР та Росії. Під час Холодної війни очолював т. зв. «команду Б» при президенті США — групу експертів, що разом з ЦРУ аналізувала політичні та військові цілі в СРСР. Був членом ради з національної безпеки США.

Біографія

Річард Пайпс народився в місті Цешин, Польща в асимільованій єврейській родині. Його батько працював дипломатом у польській дипломатичній службі. В жовтні 1939 року Пайпс з родиною мусив тікати з окупованої нацистами Польщі і після короткого перебування у фашистській Італії емігрував в липні 1940 р. до США. Здобув освіту в Маскінгамському коледжі у штаті Огайо. У 1943 р. прийняв американське громадянство і поступив на службу до ВПС США. Закінчив програму підготовки перекладачів з російської мови для потреб армії у Корнельському університеті і таким чином почав цікавитися історією і культурою Росії і СРСР. На формування світогляду Пайпса, як історика певний вплив справили праці відомого французького історика Франсуа Гізо.

Після демобілізації з армії у 1946 р. поступив до аспірантури при Гарвардському університеті, де продовжив вивчати російську історію. Зокрема, цікавився національним питанням, захистив на цю тему дисертацію і пізніше написав книгу: «Створення Радянського Союзу: Комунізм і націоналізм, 1917—1923». Після захисту докторської дисертації у 1950 р. залишився у Гарвардському університеті, де викладав протягом наступних 50 років до 1996 р. Був обраний почесним професором університету. Водночас був консультантом в Інституті з дослідів Росії при Стенфордському університеті у 1973—1978 рр.

Протягом 1970-х років Пайпс був також консультантом сенатора Генрі М. Джексона. У 1981—1982 рр. був членом Ради національної безпеки США, очолював центр Східної Європи і Радянського Союзу при президенті Рональді Рейгані. Був членом т. зв. «Команди Б» при президентові США, Джорджі Буші, яка складалася з цивільних експертів, завданням котрого була оцінка небезпеки від СРСР. У 1977–1992 рр. був членом Комітету з безпеки і входив до складу Ради з питань зовнішніх відносин.

Бібліографія

• The Formation of the Soviet Union, Communism and Nationalism, 1917—1923 (1954)
• The Russian Intelligentsia (1961)
• Social Democracy and the St. Petersburg Labor Movement, 1885—1897 (1963)
• Struve, Liberal on the Left (1970)
• Russia Under the Old Regime (1974)
• Soviet Strategy in Europe (1976)
• Struve, Liberal on the Right, 1905—1944 (1980)
• U.S.-Soviet Relations in the Era of Détente: a Tragedy of Errors (1981)
• Survival is Not Enough: Soviet Realities and America's Future (1984)
• Russia Observed: Collected Essays on Russian and Soviet History (1989)
• The Russian Revolution (1990)
• Russia Under the Bolshevik Regime: 1919—1924 (1993)
• Communism, the Vanished Specter (1994)
• A Concise History of the Russian Revolution (1995)
• The Three «Whys» of the Russian Revolution (1995)
• The Unknown Lenin: From the Secret Archive (1996)
• Property and Freedom (1999)
• Communism: A History (2001)
• Vixi: Memoirs of a Non-Belonger (2003)
• The Degaev Affair: Terror and Treason in Tsarist Russia (2003)
• Russian Conservatism and Its Critics (2006)

Джерела та література

• О. В. Ясь. Пайпс Ричард Едгар [Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 20. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Біографія Річарда Пайпcа і рецензія його праць. 2008 р. [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Біографія Річарда Пайпса [Архівовано 7 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Петер Швейцер. «Перемога» [Архівовано 8 червня 2012 у Wayback Machine.]

Примітки

1. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. Nie żyje prof. Richard Pipes — 2018.
3. Richard Pipes, Historian of Russia and Reagan Aide, Dies at 94 // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2018. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
   d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q54837