|
Рікарду Куарежма
Ріка́рду Куаре́жма Андра́ді Берна́рду (порт. Ricardo Andrade Quaresma Bernardo; нар. 26 вересня 1983, Лісабон, Португалія) — португальський футболіст, атакувальний півзахисник і вінгер клубу «Віторія» (Гімарайнш). Виступав, зокрема, за клуби «Порту» та «Бешикташ», а також національну збірну Португалії. Чотириразовий чемпіон Португалії. Дворазовий володар Кубка Португалії. Володар Кубка Англії з футболу. Володар Кубка Італії. Чемпіон Італії. Володар Кубка Туреччини. Володар Кубка Президента ОАЕ. Дворазовий чемпіон Туреччини. Володар Міжконтинентального кубка. Переможець Ліги чемпіонів УЄФА. У складі збірної — чемпіон Європи. Клубна кар'єра«Спортінг»Свою кар'єру Рікарду почав 2001 року в молодіжній академії «Спортінга». У сезоні 2000/2001 він дебютував у команді Б, зігравши 15 матчів. У наступному сезоні він був переведений в основну команду і зіграв 28 матчів, забив 3 голи, ставши одним з ключових гравців команди. Дебют Рікарду в лізі припав на матч проти «Порту». У сезоні 2002/2003 результати «Спортінга» не вражали вболівальників, які тут же звинуватили в цьому тренера Ласло Болоні, який не випускав на поле одночасно Куарежму та Кріштіану Роналду. «Барселона»2003 року Куарежма був проданий в «Барселону» за 6 млн євро[4]. Він дебютував у складі каталонців в товариському матчі проти «Мілана», тут же забивши свій перший гол за клуб. У тому сезоні Рікарду зіграв 10 матчів в основному складі і 11 раз виходив на заміну, але забив лише 1 гол. Виступав за каталонців під номером 20. У заключні тижні сезону він отримав травму та змушений був пропустити чемпіонат Європи серед молодіжних команд 2004. У той час, коли проходив Євро-2004, він оголосив, що відмовляється грати в «Барселоні», поки Франк Райкаард керує командою, чим привернув до себе великий інтерес з боку європейських клубів. У результаті чого він покинув «Барселону», яка отримала Деку з «Порту», а в обмін віддала Куарежму та 15 млн євро. «Порту»Рікарду перейшов у «Порту» влітку 2004 року за 6 мільйонів євро[5]. Кар'єру в «Порту» Куарежма почав з гола в Суперкубку УЄФА та переможного м'яча у ворота «Бенфіки» в матчі на Суперкубок Португалії[6]. За сезон він зіграв 32 матчі і забив 5 голів. Він також вніс свій внесок у перемогу над колумбійським «Онсе Кальдас» в Міжконтинентальному кубку з рахунком 8:7 по пенальті. Однак у чемпіонаті клуб 3 очки поступився «Бенфіці» і став другим. .jpg) У сезоні 2005/2006 Куарежма знову показував відмінну гру, допоміг клубу взяти реванш у «Бенфіки» і стати чемпіоном Португалії. Однак тренер збірної Португалії Луїс Феліпе Сколарі не взяв його на чемпіонат світу 2006 року. «Інтернаціонале»1 вересня 2008 року Куарежма підписав п'ятирічний контракт з італійським клубом «Інтернаціонале» строком до 30 червня 2013 року[7]. У своїй новій команді португалець отримав 77-й номер. 13 вересня Куарежма в дебютному матчі за «Інтер» забив свій перший гол[8]. Рікарду був виключений із заявки «Інтера» для участі в плей-оф Ліги чемпіонів[9]. Після завершення кар'єри Луїша Фігу 2009 року, футболіст взяв вакантний номер «7». Проте за 2 неповних роки в складі міланців Куарежма з різних причин (головною з яких став брак тренерської довіри) так і не зміг наблизитися до свого рівня часів «Порту», провівши в основному складі незначну кількість ігор. «Челсі»2 лютого 2009 року Куарежма приєднався до «Челсі» на правах оренди до кінця сезону[10]. Португалець вибрав собі номер «18»[11]. Футболка з цією цифрою стала вільною після переходу захисника Вейна Бриджа в «Манчестер Сіті». Після закінчення оренди Рікарду повернувся в «Інтер». «Бешикташ»13 червня 2010 року Куарежма перейшов у турецький «Бешикташ», сума трансферу склала 6 млн фунтів стерлінгів[12]. Перший гол за новий клуб Рікарду забив у матчі Ліги Європи проти «Вікторії»[13]. В тому ж сезоні виграв з клубом Кубок Туреччини, забивши перший гол у фіналі проти клубу «Істанбул ББ» (2:2, 4:3 пен.) 20 грудня 2012 року угоду Куарежми з «Бешикташем» було розірвано за обопільною згодою сторін, при цьому стамбульський клуб зобов'язався виплатити футболісту неустойку в розмірі 1480000 євро[14]. «Аль-Ахлі»8 січня 2013 року Куарежма підписав контракт за схемою 1,5+1 з дубайським «Аль-Ахлі»[15]. 28 травня Куарежма взяв участь в переможному фіналі Кубка Президента ОАЕ проти «Аль-Шабаба» (4:3), а наступного дня «Аль-Ахлі» оголосив про розірвання контракту з португальцем[16]. Одночасно з Рікарду стан тріумфатора Кубка Президента покинули головний тренер Кіке Санчес Флорес та захисник Юссеф Мохамад. Залишивши дубайський клуб, Куарежма, однак, не поспішав залишати Дубай і наступні півроку продовжив жити в ОАЕ[17]. Лише 5 грудня Куарежма покинув Дубай та повернувся до Португалії. Повернення в «Порту»1 січня 2014 року Куарежма був офіційно представлений як гравець «Порту»[18]. Його перше тренування з командою, яке відбулося в той же день, відвідали більше 10 тисяч осіб[19]. Дебютував Куарежма за новий клуб 12 січня в матчі з «Бенфікою» (0:2), вийшовши на заміну. 15 січня у матчі Кубка ліги з «Пенафіелом» забив переможний гол, перший після повернення. Повернення до «Бешикташа»У липні 2015 року повернувся до турецького «Бешикташа». На зустрічі з уболівальниками назвав своїм завданням перемогу у чемпіонаті Туреччини. У першому ж сезоні після повернення до Стамбула допоміг команді здобути чемпіонський титул. Подальша кар'єраПротягом 2019—2020 років захищав кольори клубу «Касимпаша». До складу «Віторії» приєднався 7 вересня 2020 року, підписавши з клубом 2-річний контракт[20]. Станом на 30 квітня 2021 року відіграв за клуб з Гімарайнша 25 матчів в національному чемпіонаті. Кар'єра в збірній,_Marcos_Rojo_(R)_%E2%80%93_Portugal_vs._Argentina,_9th_February_2011_(1).jpg) 2000 року Куарежма допоміг юнацькій збірній Португалії виграти чемпіонат Європи серед 17-річних[21]. У національній збірній Португалії Рікарду дебютував у червні 2003 року у віці 20 років у товариському матчі проти Болівії. 24 березня 2007 року він забив свій перший гол за збірну у грі проти збірної Бельгії[22]. Брав участь в чемпіонаті Європи 2008 року, де забив 1 гол у ворота збірної Чехії. З 2009 по кінець 2010 року нечасто викликався в збірну. З 2011 року знову активно залучається до ігор національної команди[23][24]. Був включений до заявки збірної на чемпіонат Європи 2012 року, проте жодного разу в іграх турніру на поле не виходив. За чотири роки, у 2016, був учасником Євро-2016, на якому взяв участь в усіх матчах португальців і допоміг їм уперше в історії здобути титул континентальних чемпіонів. Здебільшого виходив на заміни ближче до кінця матчів, за виключенням гри групового етапу проти австрійців, яку розпочинав у стартовому складі, а також фінального матчу проти господарів, збірної Франції, під час якого вийшов на поле вже на 25-й хвилині, замінивши капітана і лідера збірної Кріштіану Роналду, який отримав пошкодження. На турнірі відзначився одним голом — вийшовши на заміну за три хвилини до завершення основного часу гри 1/8 фіналу проти збірної Хорватії, став автором єдиного і, відповідно, переможного голу, забивши його за три хвилини до завершення додаткового часу матчу. Особисте життяЧерез своє циганське коріння гравець отримав прізвисько O Cigano (Циган)[25]. Статистика виступівСтатистика клубних виступів
Статистика виступів за збірнуСтаном на 3 липня 2017 року Статистика матчів і голів за збірну —
 Португалія
ДосягненняКомандні
Індивідуальні
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рікарду Куарежма
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
