«Опыт южнорусского словаря» Шейковського К. В. + 35 інших джерел, передусім, опубліковані записи народної творчості й твори деяких українських письменників.
При доборі українських синонімів упорядник словника віддавав перевагу загальнонародному лексичному матеріалу, уникаючи маловідомих провінціалізмів, а з декількох одночасно наявних форм одного й того самого слова передусім подавав найпоширенішу. Проте були й винятки.
Сутність
У передмові до словника автор каже, що не мав наміру подати повний російсько-український словник. У російській частині подано тільки слів, загальновживаних у російській літературній мові, а подробиці ж наукової термінології, вислови обласні та архаїзми пропущено. Кожне російське слово перекладено одним або декількома українськими словами, усюди позначено наголос, але без наведення ілюстративних речень і посилань на джерело, окрім хіба що маловідомих український слів. Вряди-годи позначено ще й місцевість, як-от: «счетчик, m. лічи́льник. Харьк. губ.». До термінологічної та виробничої лексики подано вказівок на те, у якій саме науці чи виробництві вживано.
Російський переклад
Словник
Тимченка
М. Уманця й А. Спілки
АН 1948
Водовоз
m. вози́вода
водово́з, вози́вода
водово́з
Водолаз
m. норе́ць
водола́з, норе́ць
водола́з
Гражданин
m. обива́тель, громадя́нин
горожа́нин, -ка; громадя́нин, -ка
громадя́нин
Разлитие
n. розли́ва, ви́лив
розлиття́, розлива́ння
розлиття́
Самодур
m. своеу́м
самово́лець, бісну́ватий
самоду́р, -ра
Самообладание
n. прито́мність, у́мислу, повстри́мність
самовладання
Тамошний
adj. тамте́шній, тукрайо́вий
та́мошній, тамте́йший, тамте́шній
разг. тамте́шній
Толщина
f. грубі́нь, грубі́сть, товсті́нь
то́вща, товщина́, товщиня́, товщі́нь
товщина́, (разг. — еще) грубина́
Узаконение
n. упра́внення, устано́ва, постано́ва, ухва́ла; (уста́ва), пра́во
узако́нення,
зако́н, пра́во
действие узако́нення; (неоконч. — еще) узако́нювання;
бідність матеріалу (нема Г. Квітки, П. Гулака-Артемовського, Макаровського, Гребінки, Руданського, Левицького, П. Мирного), із Чубинського нема 7 тому, місцевих словників теж нема;
самовільно повикидано з російської абетки не подробиці наукової термінології, слів місцевих або архаїчних, але й загальновживаних російських (наприклад, немає слів: водохранилиище, древонасаждение, зарубежье, заутра);
переклади окремих слів часто неякісні (як-от: водружение — зведення), фразеологія досить бідна;
Радянський мовознавець Петро Горецький, який зокрема безпідставно критикував низку українських мовознавців за «націоналістичні перекручення» та ухиляння від збігів подібних явищ в російській та українській мовах[1], даний словник є малоцінної працею через відсутність прикладів і наявність полонізованих і вигаданих слів. На думку Горецького, Тимченко не виконав своєї обіцянки — не використовувати провінціалізмів. Орієнтація упорядника на вузькодіалектну лексику, зумовлену шкідливою націоналістичною тенденцією показати лексичну відмінність української від російської, знизила наукову вартість словника.
