«Руслан і Людмила» (рос. «Руслан и Людмила») — російський радянський двосерійний фільм Олександра Птушка, знятий в 1972 році на кіностудії «Мосфільм» за мотивами однойменної поеми Олександра Сергійовича Пушкіна.[2][3][4] Це останній фільм Олексанра Птушка, який створив велику кількість кіноказок.[2] На думку кінокритиків, «Руслан і Людмила» є вершиною творчості режисера.[5][6]
Цей фільм включає масштабні батальні сцени і використовує велику кількість оригінальних декорацій і костюмів. У ньому використовувалися трюки каскадерів і новаторські прийоми комбінованих зйомок: літаючий карлик Чорномор і голова велетня-богатиря, що говорить. Дана екранізація є рімейком попередньої, яка була знята режисерами Іваном Нікітченком і Віктором Невежіним на тій же кіностудії у 1938 р. на чорно-білу плівку та відрізнялася більш короткою тривалістю (49 хвилин).
Сюжет
Головним героєм фільму є богатир Руслан, який відправляється на пошуки викраденої нареченої Людмили. По дорозі його чекають небезпечні пригоди. Йому доведеться битися з чаклуном Чорномором, чаклункою Наїною і врятувати свою кохану.
У ролях
У епізодах
Відмінності від поеми
Фільм слідує пушкінському сюжету не в точності:
- Найпомітніша розбіжність — образ знаменитих садів Чорномора. У фільмі вони зображені як холодне, неживе і бездушне мінерально-кристалічне підземелля, яке охороняють скуті ланцюгами титани з античних міфів. У поемі ж це був чарівний оазис (" прекрасніше садів Арміда[7] та тих, якими володів цар Соломон иль князь Тавриди") серед безкраїх снігових рівнин, в якому панувала вічна весна і були зібрані субтропічні рослини зі всього світу: пальми, троянди, апельсинові дерева і так далі.
- У Пушкіна поєдинки Руслана з нечистю (русалками і лісовиками) на підступах до палацу Чорномора лише згадані. У фільмі це досить докладні сцени, показані саме як спроби Чорномора і Наїни перешкодити Руслану.
- У поемі Руслан після бою з Чорномором сам знаходить Людмилу, тоді як у фільмі йому допомагає один з титанів — за те, що Людмила пошкодувала цього титана і допомогла йому втамувати спрагу.
- У поемі кохана Ратмира була пастушкою, а у фільмі — рибалкою.
Видання на відео
У 1990 році в СРСР фільм випущений на VHS кінооб'єднання « Крупний план».
Нагороди
- 1976 — Міжнародний кінофестиваль дитячих і юнацьких фільмів в Салерно (Італія) — спеціальна премія журі
Примітки