|
Рогозін Дмитро Олегович
Дмитро́ Оле́гович Рого́зін (рос. Рогозин Дмитрий Олегович; нар. 21 грудня 1963, Москва, РРФСР) — російський політик, неонацист, радіоведучий та пропагандист. Директор Роскосмосу з 24 травня 2018 року до 15 липня 2022 року[1]. Засновник та голова військової групи «Царські вовки»[2]. Колишній представник Росії в НАТО, колишній депутат Держдуми Росії. Заступник голови уряду РФ, відповідальний за військово-промисловий комплекс (2011—2018). Після анексії Криму Росією фігурант санкції, які передбачають заборону на в'їзд в США, Канаду, країни ЄС Швейцарію та Австралію, а також замороження активів, які перебувають на цих країнах. Деякі оглядачі визначають Рогозіна як російського націоналіста та відвертого нациста[3], у минулому співголову партії «Родіна», котру звинувачували у розповсюджені ксенофобських настроїв в Росії.[4][5] Фігурант бази даних центру «Миротворець»[6]. БіографіяОсвіта Народився 21 грудня 1963 в Москві в родині Рогозіна Олега Костянтиновича та Рогозіної (Прокоф'євої) Тамари Василівни. Батько працював в Міністерстві Оборони СРСР, генерал-лейтенант у відставці, професор, науковий співробітник РАН. Мати, пенсіонерка, у минулому — лікар-стоматолог. Рогозін вчився в спеціалізованій московській школі № 59 з поглибленим вивченням французької мови, після закінчення котрої поступив на міжнародне відділення факультету журналістики Московського державного університету. У 1985 році протягом 5 місяців був на переддипломній практиці на Кубі, де вивчав методи американської і кубинської пропаганди в засобах масової інформації і кіно. У 1986 році після закінчення університету працював у Комітеті молодіжних організацій (КМО) СРСР під егідою комсомолу. З серпня 1990 року працював президентом гуманітарно-освітньої спілки «Апріорі». З 1990 по серпень 1993 року був віцепрезидентом акціонерного товариства «РАУ-корпорація». У травні 1990 року Рогозін організував Асоціацію молодих політичних діячів СРСР (з 1991 — Росії) «Форум-90» і двічі обирався її президентом. У лютому 1991 р. вступив в Конституційно-демократичну партію — Партію народної свободи (КДП-ПНС), а в червні того ж року був обраний заступником голови партії. Під час спроби перевороту ГКЧП підтримав президента Єльцина, стояв в оточенні біля Білого Дому. Політична діяльністьУ лютому 1992 року був заступником голови правління Російських народних зборів, заснованих націоналістичними організаціями Росії. У квітні того ж року заснував «Союз відродження Росії», ставши членом його політради. Вже восени 1992 року політрада була перетворена на «Оргкомітет Союзу відродження Росії», а 30 січня 1993 року на установчій конференції Рогозін був обраний одним із співголів Союзу. У березні 1993 став засновником та головою Конгресу російських громад, який мав представляти інтереси російських і російськомовних жителів країн «ближнього зарубіжжя». У 1995 р. від цього конгресу балотувався до Держдуми, але не подолав бар'єр у 5 %. На довиборах в Думу 23 травня 1997 р. балотувався у Воронезькій області і став депутатом, приєднався до фракції «Російські регіони». 23 квітня 1997 р. обраний заступником голови Комітету Держдуми Росії у справах національностей. На наступних виборах у вересні 1999 р. був знову обраний депутатом і у 2000 р. увійшов до складу депутатської групи «Народний депутат»; пізніше того ж року очолював Комітет держдуми з міжнародних справ. У 2001 р. Рогозін був обраний заступником голови «Народної партії» РФ. Ініціював законопроєкти про визнання незалежності Абхазії, виступав проти співпраці Росії з Радою Європи. Указом президента РФ в липні 2002 р. був призначений спецпредставником президента у Калінінградській області. У 2003 р. вступив до Національно-патріотичного союзу «Родіна» і вже в вересні цього ж року балотувався від цієї партії до Держдуми, був обраний і на засіданні фракції партії висувався кандидатом на посаду віцеспікера думи. У 2004 р. працював у Комітеті держдуми з міжнародних справ. Пізніше, за власним визнанням, перейшов у опозицію до «Єдиної Росії». Дмитра Рогозіна та «Родіну» було жорстко розкритиковано за використання ксенофобських передвиборних рекламних роликів партії — Федерація єврейських громад Росії звинуватила партію у поширенні фашизму в суспільстві, а мер Москви Лужков назвав її чорносотенною. Попри це, партія балотувалася на виборах 2005 р. його батько Олег Костянтинович Рогозін був обраний депутатом від Івановської області. У 2006 р. проти партії «Родіна» почалася справжня кампанія — її знімали з виборів у регіонах Росії за постановою судів та за порушення виборчого законодавства. Того ж року Рогозін вийшов із складу керівництва партії «Родіна», а в квітні 2007 р. оголосив про створення нової партії «Велика Росія», до якої ввійшли колишні члени «Родіни», «Конгресу російських громад» та ДПНІ. У керівних органах партії Рогозін участі не брав, однак мав намір балотуватися від неї до Державної думи. 9 січня 2008 р. указом Путіна був призначений представником Росії при НАТО у Брюсселі. 23 вересня 2023 року губернатор тимчасово окупованої росіянами Запорізької області Євген Балицький призначив Рогозіна «сенатором»[7][8]. Інциденти8 травня 2014 року літаку, яким Рогозін летів до тимчасово окупованого Придністров'я, було заборонено перетинати повітряний простір України, і він вимушений був летіти через Болгарію та Румунію[9]. Наступного дня Румунія також закрила для цього літака свій повітряний простір через введення персональних санкцій з боку Європейського союзу, а сам Рогозін заявив, що наступного разу летітиме на Ту-160, а також додав, що вилітає попри заборону. Літак і справді перетнув кордон України, але за деякий час він повернувся до Кишинева[10], що відбулось, за інформацією російських ЗМІ, за допомогою двох українських МіГ-29[11]. Згодом також рейсовим літаком повернулись й інші представники делегації Російської Федерації[12]. 21 грудня 2022 року під час святкування власного дня народження Дмитро дістав поранення в ресторані «Шеш-беш» у окупованому Донецьку, нібито після обстрілу з боку України.[13] Санкції17 березня 2014 року щодо Рогозіна, серед інших російських і українських політиків, були введені санкції за публічні заклики до анексії Криму, які передбачають заборону на в'їзд до США, Канади, країн ЄС, Швейцарії та Австралії, а також арешт активів, які перебувають на територіях цих країн.[14] Рогозін заявив, що ні рахунків, ні нерухомості за межами Росії не має.[15] 29 грудня 2015 року СБУ оголосила Рогозіна персоною нон грата в Україні, йому заборонили в'їзд до країни.[16] З 21 червня 2018 року Рогозін знаходиться в санкційному списку України.[17][18] Наприкінці жовтня 2018 року НАСА запросило Рогозіна відвідати США. Це було спробою зберегти відносини, проте під тиском критики з боку сенаторів на початку січня 2019 року директор Джим Брайденстайн скасував візит.[19][20] Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
