uk %D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%96 %D0%A0%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B5%D1%81

Спортивні медалі
Представник Куба
Бокс
Олімпійські ігри
Панамериканські ігри
Ігри Центральної Америки і Карибського басейну
Юнацькі Олімпійські ігри

Робейсі Рамірес
Робейсі Рамірес
Загальна інформація
Повне ім'я	Робейсі Рамірес Каррасана
Громадянство	Куба
Народження	20 грудня 1993 (31 рік); Сьєнфуегос, Куба
Стійка	шульга
Зріст	167
Розмах рук	173
Професіональна кар'єра
Перший бій	10 серпня 2019
Останній бій	7 грудня 2024
Боїв	17
Перемог	14
Перемог нокаутом	8
Поразок	3

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рамірес.

Робейсі Рамірес (ісп. Robeisy Ramírez, 20 грудня 1993) — кубинський професійний боксер, дворазовий олімпійський чемпіон (2012 та 2016), чемпіон світу за версією WBO в напівлегкій вазі (2023).

Любительська кар'єра

На чемпіонаті світу 2010 року для юніорів (до 19 років) в Баку зайняв 1 місце в категорії до 54 кг.^[1]

2011 року зайняв 2 місце на традиційному турнірі Странджа в Болгарії в категорії до 52 кг.^[2]

На чемпіонаті світу 2011 року в Баку у 1/16 достроково переміг (у 2 раунді) непальця Судеша Манандара, але у 1/8 програв росіянину Міші Алояну з рахунком 11-15.^[3] Кваліфікувався на Літні Олімпійські ігри 2012 в категорії до 52 кг.

Олімпійські ігри 2012

1/16 фіналу. Переміг Кацукі Суса (Японія) — 19-7
1/8 фіналу. Переміг Чатчая Бутді (Таїланд) — 22-10
1/4 фіналу. Переміг Ендрю Селбі (Велика Британія) — 16-11
1/2 фіналу. Переміг Майкла Конлена (Ірландія) — 20-10
Фінал. Переміг Нямбаярина Тегсцогта (Монголія) — 17-14

На чемпіонаті світу 2013 переміг Чжана Цзявея (Китай) і Арама Авагяна (Вірменія), а в 1/4 фіналу програв Кайрату Єралієву (Казахстан) — 0-3.

У 2013 - 2016 роках у складі новоствореної команди "Кубинські приборкувачі" брав участь у Світовій серії боксу. Разом з командою ставав переможцем четвертого і шостого сезонів, у п'ятому сезоні команда програла у фіналі.

У червні 2016 року на ліцензійному турнірі в Баку програв у напівфіналі українцю Миколі Буценко 0-3, але отримав олімпійську ліцензію в категорії до 56 кг.^[4]

Олімпійські ігри 2016

1/16 фіналу. Переміг Шива Тапа (Індія) — 3-0
1/8 фіналу. Переміг Мохаммеда Хамута (Марокко) — 2-1
1/4 фіналу. Переміг Чжана Цзявея (Китай) — 3-0
1/2 фіналу. Переміг Муроджона Ахмадалієва (Узбекистан) — 3-0
Фінал. Переміг Шакура Стівенсона (США) — 2-1

Професіональна кар'єра

У липні 2018 року у Мексиці Робейсі самовільно залишив тренувальний табір "Кубинських приборкувачів", які готувалися до фіналу восьмого сезона Світової серії боксу.^[5] 2019 року підписав контракт із Top Rank Promotions.^[6]

10 серпня 2019 року невдало дебютував в профі у напівлегкій вазі, сенсаційно програвши розділеним рішенням у 4-раундовому бою американському джорнімену Адану Гонсалесу — 38-37, 35-40, 36-39.^[7]

В наступних боях протягом 2019—2022 років здобув 11 перемог поспіль над джорніменами.

1 квітня 2023 року зустрівся в бою з ексчемпіоном світу Ісааком Догбо (Гана). Хоча спочатку бій був запланований як поєдинок за проміжний титул, 9 лютого 2023 року цей бій був підвищений до чемпіонського бою після того, як чинний чемпіон WBO у напівлегкій вазі Емануель Наваррете звільнив пояс, завоювавши чемпіонський титул у вищій категорії. Здобувши перемогу одностайним рішенням, кубинець завоював вакантний титул чемпіона світу.

25 липня 2023 року в першому захисті переміг нокаутом у п'ятому раунді Сімідзу Сатосі (Японія), а 9 грудня 2023 року поступився рішенням більшості безвісному мексиканцю Рафаелю Еспіносі і втратив титул.