|
Рене Луїш Дефонтен
Рене́ Луї́ш Дефонте́н (фр. René Louiche Desfontaines; 14 лютого 1750, село Фоссе, Бретань — 16 листопада 1833, Париж) — французький ботанік[2], президент Французької академії наук (1804—1805), довший час директор саду «Jardin des Plantes». БіографіяНародився 14 лютого 1750 року в околицях комуни Трамбле французького регіону Бретань. Починав навчання із занять по медицині Рене Дефонтен вивчав згодом природознавство під керівництвом академіка та ботаніка Бернара де Жюссьє. У 1783 році був обраний академіком Французької академії наук. Два роки працював у Алжирі та Тунісі, де зібрав численні гербарії. У 1786 у став професором ботаніки в саду «Jardin des Plantes», де змінив на кафедрі ботаніки професора Луї Гійома Ле Монньє (1717—1799, очолював її з 1759 року) і який підтримав експедицію Дефонтена у Північну Африку. У 1833 році був обраний академіком Лондонського королівського товариства (Англійської академії наук). У період Французької революції Дефонтен докладав усіх зусиль, щоб врятувати від загибелі таких ботаніків, як Луї Рамон де Карбонньєр (1755—1827; в 1794 році провів 7 місяців у в'язниці, очікуючи страти на гільйотині) та Шарль Луї Леритьє де Брютель (1746—1800). Директор Музею природознавства, у 1804—1805 роках був обраний президентом Французької академії наук один із засновників Інституту Франції. Був також академіком Національної академії медичних наук (фр. Académie nationale de médecine) заснованої у 1820 році. Іноземний член Лондонського королівського товариства До кінця життя Дефонтен осліп і, відвідуючи оранжерею Музею, впізнавав улюблені рослини навпомацки. Помер 16 листопада 1833 року у Парижі. Наукова діяльність«Елементарний курс» Дефонтена (Cours élémentaire;1796) мав велику популярність, збирав до 500—600 слухачів. Дефонтен вперше представив органографію та фізіологію рослин як необхідні частини ботаніки. Його найбільша робота «Flora Atlantica» була створена за матеріалами наукових досліджень, проведених в Алжирі та Тунісі, звідки він привіз дуже велику колекцію рослин. У цій ботанічній монографії була досліджена велика частина Північної Африки від узбережжя до Атлаських гір. Робота була опублікована у двох томах в 1798—1799 роках і містила описи 1520 видів та понад 300 родів рослин. Пам'ятьНа честь Дефонтена іспанські ботаніки Іполіто Руїс Лопес та Хосе Павон назвали рід дводольних рослин Desfontainia (1794) родини Desfontainiaceae[3] (іноді рід поміщають в родину Loganiaceae або Columelliaceae). Основні праці
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
