Рейнджана Ханна

Рейнджана Ханна
Ranjana Khanna
Народилася13 грудня 1966(1966-12-13) (58 років)
Країна США
Діяльністьфілософ, письменниця
Alma materУніверситет Йорка
Знання мованглійська[1]
ЗакладВашингтонський університет, Університет Юти і Дюкський університет
Посададиректор[2]

Рейнджанна Ханна (нар. 13 грудня 1966 р.) — американська феміністка, феміністський літературний критик і теоретик, визнана за міждисциплінарний, феміністський та інтернаціоналістичний внесок у галузі постколоніальних досліджень, феміністської теорії (зокрема, сучасного феміністського психоаналізу), літератури та політичної філософії.

В першу чергу, відома роботою з меланхолії та психоаналізу, також писала про постколоніальне управління, кіно, Алжир, територіальні дослідження, автобіографію, марксизм, візуальну та феміністську теорію.

Отримала ступінь доктора наук у 1993 році в Йоркському університеті. Викладала в Університеті Вашингтона в Сіетлі і в Університеті Юти, а в 2000 році почала викладати в Університеті Дьюка, де є професоркою англійської мови, літератури та жіночих досліджень. Її теоретизація суб'єктивності та суверенітету, включаючи її нещодавню роботу з одноразовості, приниження та притулку (англ. disposability, indignity and asylum), пов'язана з роботою різноманітних дослідниць та дослідників, таких як Дерріда, Ірігарей, Кант, Маркс, Хайдеггер, де Бовуар та Співак.

З 2007 по 2015 рік була директором Жіночих досліджень Маргарет Тейлор Сміт, а в липні 2017 призначена на посаду директора гуманітарного інституту ім. Джона Хоп Франкліна.

Частина серії
Теорія фемінізму
1 хвиля
2 хвиля
3 хвиля
Концепти
Феміністична наука
Персоналії
Портал Проєкт Стиль

Освіта і професійна діяльність[3]

1988 р. — бакалаврський диплом з відзнакою в Йоркському університеті;

1993 р. — доктор філософії з жіночих студій, Йоркський університет;

Дисертація за темою «Колонізація темного континенту: метафора і політика виключення»;

1993—1996 — доцент, Університет Юти;

1996—2000 — доцент, англійська; ад'юнкт-професор, жіночі студії, Університет Вашингтону;

2001—2005 — партнерка, Вища школа, Університет Вашингтону;

2000—2004 — доцент, англійська, програма з літератури та жіночих студій, Дюкський університет;

2004—2008 — доцент, англійська, програма літератури та жіночих досліджень, Дюкський університет;

2007—2015 — Маргарет Тейлор Сміт, директор жіночих досліджень, Дюкський університет;

2008 — дотепер — професор, англійська, програма з літератури та жіночих досліджень, Дюкський університет.

Фокуси дослідження

Рейнджана Ханна є інтердисциплінарною дослідницею, вона працювала в багатьох різних сферах. Однак, основними сферами її інтересу є феміністські, постколоніальні і психоаналітичні дослідження[4].

Основні роботи

У книзі «Темні континенти: Психоаналіз і Колоніалізм»[5], яка вийшла в 2003 році, Ранджана Ханна аналізує, яким чином об'єднання таких тем, як психоаналіз, колоніалізм і жінки, може стати відправною точкою постколоніальної феміністської теорії. Авторка показує боротьбу колоніальної і постколоніальної сучасності. Вона відстежує взаємозв'язок між концепцією себе і національністю через психологічний вплив колоніалізму. Дослідниця наголошує на необхідності постколоніальної, феміністської критики деколонізації і постколоніальності. Також, в контексті книги, Ранджана Ханна зачіпає тему незвіданої себе, посилаючись на де Бовуар і її «гегелівське нехтування жіночністю»[6].

В книзі «Алжир: жіноче представництво, 1830 до теперішнього часу — культурна пам'ять в сьогоденні»[7] Ранджана Ханна аналізує жінок і їхнє представництво в публічному дискурсі як при колоніальному правлінні, так і вже в незалежній державі. В ході дослідження авторка досліджує різні сфери від політики і філософських текстів до культури, образотворчого мистецтва і кіно. Основний фокус дослідження — гендерні відносини в Алжирі і справедливість. Ханна намагається зрозуміти Алжир і жінок, як філософську концепцію, яка допоможе глибше зрозуміти співвідношення фемінізму і справедливості. Як зазначає сама дослідниця: «Алжир є цікавою для мене країною, бо вона зарекомендувала себе як „авангардний“ народ третього світу, який не потрапив у різні проблеми, які мали деякі нові незалежні країни, але насправді це закінчилося з тими самими проблемами»[4]. Як пише Блум (Bloom, 2010) «Ханна не тільки демонструє свої здібності як надзвичайно уважного читача та критика франкофонських культурних утворень, але, що більш важливо, демонструє форму культурної солідарності з недосконалістю, яку пропонує гегемонійний французький культурний модернізм»[8].

У роботі «Притулок: концепція і практика» Ханна розглядає термін «притулок» у дуже широкому значенні, розділяє притулок на такий, який може існувати в голові (ментальний), або переходить до найбільш широкого визначення притулку, як нації. Визначає концептуальні зв'язки між такими різними поняттями, які позначають притулок. Аналіз притулку виходить також з феміністської теорії, Рейнджана наголошує на домінуванні прав інститутів над живими тілами, аналізує, яким чином формуються цінності і загальна концепція людини. Це дослідження пов'язане з філософією, літературою, кіно, мистецтвом і архітектурою, переосмислює кордони модернізму.

Бібліографія

Статті та розділи книг

  • «Speculation, or, Living in the Face of the Intolerable.» In Journal of Middle East Women's Studies. (2018). 14:1.
  • «Stranger.» In New Literary History. (2018). 49:2.
  • «On the Name, Ideation, and Sexual Difference.» In differences: A Journal of Feminist Cultural Studies. (2016). 27:2.
  • «On the Right to Sleep, Perchance to Dream.» In A Concise Companion to Psychoanalysis, Literature, and Culture. Eds. Laura Marcus and Ankhi Mukherjee. (2014): 351—366.
  • «To the Lighthouse: Zineb Sedira & Ranjana Khanna in Conversation.» Amy Powell, Zineb Sedira & Ranjana Khanna. Gulf Coast. (2014) 26.2 Summer/Fall.
  • «Rex, or the Negation of Wandering.» In Deconstructing Zionism. Eds. Gianni Vattimo and Michael Marder. (2013): 133—147.
  • «The Lumpenproletariat, the Subaltern, the Mental Asylum.» South Atlantic Quarterly. (2013) 112:1.
  • «Touching, Unbelonging, and the Absence of Affect.» Feminist Theory (2012) 13:2.
  • «Hope, Demand, and the Perpetual.» In Unconscious Dominions. Eds. Warwick Anderson, Deborah Jenson, and Richard C. Keller. (2011): 247—264.
  • «Racial France, or the Melancholic Alterity of Postcolonial Studies.» Public Culture (2011).
  • «Unbelonging: In Motion.» Differences (2010).
  • «Technologies of Belonging: Sensus Communis, Disidentification.» Communities of Sense (2009).
  • «Disposability.» Differences. (2009).
  • «Indignity.» Positions 16:1 (2008).
  • «Fabric, Skin, Honte-ologie.» Shame and the Visual Arts (2008).
  • «From Rue Morgue to Rue des Iris.» Screen 48:2 (2007): 237-44.
  • Khanna, Ranjana (2007). «Indignity». Ethnic and Racial Studies. 30 (2): 257—280.
  • R. Khanna and Srinivas Aravamudan. «Interview with Fredric Jameson.» ed. Ian Buchanan, Fredric Jameson, Jameson on Jameson: Conversations on Cultural Marxism (2007): 203—240.
  • «Asylum.» Texas International Law Journal 41:3 (2006): 471-90.
  • «Frames, Contexts, Community, Justice.» Summer 2003. However, the issue appeared in November 2005. Diacritics 33:2 (2005): 11-41.
  • «On Asylum.» SAQ (2005).
  • R. Khanna. «Signatures of the Impossible.» Duke Journal of Law and Gender Policy (2004).[9]
  • «Latent Ghosts and the Manifesto.» Art History: Journal of the Association of Art Historians 26:2 (April, 2003): 244—286.
  • «Baya (translation).» Art History: Journal of the Association of Art Historians 26:2 (April, 2003): 287.
  • «Le Combat de Baya (translation).» Art History: Journal of the Association of Art Historians 26:2 (April, 2003): 288—289.
  • Khanna, Ranjana (2002). Frames, Contexts, Community, Justice. У Joyce Goggin, Michael Burke (ред.). Meaning, Frame, and Metaphor. ASCA-Press. с. 149—171.
  • «Taking a Stand for Afghanistan.» Signs 28:1 (Fall, 2002): 464-5.
  • with R. Khanna, Barbara Burton, Nouray Ibryamova, Dyan Ellen Mazurana, and S. Lily Mendoza. «Cartographies of Scholarship: The Ends of Nation-States, International Studies, and the Cold War.» Encompassing Gender: Integrating International Studies and Women's Studies (2002): 21-45.
  • «The Experience of Evidence: Language, Law and the Mockery of Justice.» Algeria in and Out of French (January, Jan. 2001).
  • «The Ambiguity of Ethics: Specters of Colonialism.» Feminist Consequences: Theory for the New Century (January, 2001).
  • «Cartographies of Scholarship.» With Mendoza, Mazurana, Burton and Ibryamova Area & International Studies Curriculum: Integration Book (January, 2000).
  • «From Third to Fourth Cinema.» Third Text (1998): 13-32.
  • «'Araby' (Dubliners): Women's Time and the Time of the Nation.» Refereed Joyce, Feminism, Colonialism/Postcolonialism/European Joyce Studies (1998): 81-101.
  • «The Construction of the Dark Continent: Agency as Autobiography.» Women's Lives/Women's Times (December, Dec. 1997): 103-20.
  • with R. Khanna and Karen Engle. «Forgotten History: Myth, Empathy, and Assimilated Culture.» Feminism and the New Democracy (1997): 67-80.
  • «Feminism and Psychoanalysis: Repetition, Repression and the Unconscious.» New Directions in Cognitive Science (1995): 358-67.

Інше

  • Interview, «Asylum, Melancholia and Psychoanalysis» — 'Hawke Talks' Episode 04, 2013. https://web.archive.org/web/20150409054806/http://www.you/ tube.com/watch?v=1rEAszWlAuU
  • Radio Interview, "On Asylum and the Right to Sleep, " on «The Wire Community Radio.» 27 June 2013. http://www.thewire.org.au/storyDetail.aspx?ID=10521 [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  • Ranjana Khanna discusses the national poster campaign Who Needs Feminism on WUNC radio, May 10, 2012.[10]
  • November DukeReads with Ranjana Khanna. The White Tiger, by Aravind Adiga, presented by Ranjana Khanna. November 11, 2009.[11][12]
  • R. Khanna. «Participant in MLA Radio Program „What's the Word?“ on Gillo Pontecorvo's Battle of Algiers.» 2006.
  • R. Khanna. «„From Exile to Asylum“ Audio section of Bloomsday 100 created by The James Joyce Center, Bloomsday 100, and Hyperfecto CD-Rom 2005.» . 2005.
  • R.Khanna. «Review of Emily Apter's Continental Drift: From National Characteristics to Virtual Subjects». (U of Chicago P 1999), MLQ 61:4 (December, Dec. 2000): 692—695.
  • R.Khanna. «Review of Female Subjects in Black and White: Race, Psychoanalysis, Feminism». Signs 26:1 (Fall, 2000): 262-5.

Примітки

  1. ↑ CONOR.Sl
  2. ↑ https://fhi.duke.edu/people/ranjana-khanna
  3. ↑ RANJANA KHANNA: CURRICULUM VITAE. Архів оригіналу за 15 квітня 2019.
  4. ↑ а б 'Who knows what the future holds?': Ranjana Khanna reflects on becoming new director of Franklin Humanities Institute. The Chronicle. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  5. ↑ Khanna, Ranjana, (2003). Dark continents : psychoanalysis and colonialism. Durham, NC: Duke University Press. ISBN 0822330555. OCLC 50906087.
  6. ↑ Neath, Nic (2007-6). Dark continents: psychoanalysis and colonialism. By Ranjana Khanna. Durham NC: Duke University Press, 2003. 310pp,. Psychotherapy and Politics International (англ.). Т. 5, № 2. с. 155—158. doi:10.1002/ppi.131. Процитовано 23 квітня 2019.
  7. ↑ Khanna, Ranjana, (2008). Algeria cuts : women and representation, 1830 to the present. Stanford, California: Stanford University Press. ISBN 9780804752619. OCLC 147988405.
  8. ↑ Bloom, Peter J. (2010-3). Algeria cuts: women and representation, 1830 to the present. The Journal of North African Studies (англ.). Т. 15, № 1. с. 129—131. doi:10.1080/13629380903309300. ISSN 1362-9387. Процитовано 23 квітня 2019.
  9. ↑ Khanna, Ranjana (1 квітня 2004). Signatures of the Impossible. Duke Journal of Gender Law & Policy. Т. 11, № 1. с. 69—92. ISSN 1090-1043. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
  10. ↑ Stasio, Frank (10 травня 2012). Who Needs Feminism?. The State of Things. WUNC-FM. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 9 березня 2014.
  11. ↑ November DukeReads Selection with Ranjana Khanna(archived)
  12. ↑ Duke Alumni Association (23 листопада 2009), DukeReads - The White Tiger - 11-11-09, архів оригіналу за 9 березня 2016, процитовано 15 квітня 2019