Ґаятрі Чакраворті Співак
Ґаятрі Чакраворті Співак (англ. Gayatri Chakravorty Spivak; 24 лютого 1942 Колката, Індія) — американська літературознавиця індійського походження, професор, директор Центру порівняльної літератури і суспільства Колумбійського університету. Співак є співзасновницею теорії постколоніалізму. Її професійні наукові інтереси охоплюють літературу 19 і 20 ст, фемінізм, марксизм, деконструкцію та глобалізацію. ЖиттєписҐаятрі Співак закінчила з відзнакою штудію з англійської і бенгальської літератури в Президент-коледжі Калькутського університету. В 1959 у віці 17 років емігрувала до США, де продовжила навчання в Корнелльському університеті і склала магістерські іспити. Під час подальшого навчання в університеті Айови в 1967 році під керівництвом проф. Пола де Мана захистила в Корнельському університеті дисертацію, присвячену творчості Вільяма Батлера Єйтса. Співак наразі є професором в Колумбійському університеті. Вона також викладає в Центрі вивчення соціальних наук в Калькутті. Наукова роботаВ 1976 Співак видала переклад «Грамматології» Жака Дерріди, який високо оцінило наукове співтовариство. У 1980 році приєдналася до колективу прикладних досліджень під керуванням історика Ренеджіт Гаха. Дослідниця працює в галузях фемінізму, марксизму, деконструкції та глобалізації. У своїх дослідженнях Співак викриває як європейську метафізику (такі філософи, як Кант та Гегель), що не тільки не згадувала підпорядкованих (англ. subaltern), але й активно протидіяла їхньому сприйняттю як повноцінних людських істот. З 2002 Співак займається також питаннями тероризму. Співак відома[кому?] статтею «Чи може підпорядковане промовляти?»,[5] яка вважається базовим текстом постколоніалізму, а також перекладом книги «Про граматологію» Жака Дерріди.
Примітки
Див. такожВибрані праці
Українські переклади
Посилання
|