|
Рафіков Булат ЗагрийовичБулат Загрийович Рафіков (башк. Булат Заһрый улы Рафиҡов; 1934—1998) — башкирський письменник. Член спілки письменників Башкирської АРСР (1978). Заслужений працівник культури Башкирської АРСР (1984). Лауреат премії імені Салавата Юлаєва. Біографічні відомостіНародився 4 серпня 1934 року в селі Давлеткулово Мелеузівського району Башкирської АРСР в сім'ї вчителя. Булат навчався в школі, після війни працював кур'єром в колгоспі. Закінчив Стерлітамацьке педагогічне училище. У 1959 році закінчив з «червоним» дипломом Башкирський державний університет, де був Сталінським стипендіатом. Будучи студентом Булат Рафіков друкувався в республіканських газетах і журналах. Після закінчення університету працював заступником директора школи села Юлдашево Мелеузівського району. У 1960—1970 рр. працював в редакції газети «Ленінець». З 1970 року був завідувачем відділом публіцистики і нарисів в редакції журналу «Піонер», а з 1972 року — співробітником газети «Схід». З 1973 року працював в газеті «Рада Башҡортостани», а з 1974 по 1977 рік був завідувачем відділом інформації у тій самій редакції. У 1977—1998 рр. з перервами працював в журналі «Агидель»:
У 1981—1988 рр. був відповідальним секретарем правління Спілки письменників Башкирської АРСР. У 1994—1998 рр. одночасно був головою Ради аксакалів башкирських родів. 26 квітня 1998 помер в місті Уфі, був похований в рідному селі. ТворчістьПерша книга віршів письменника «Ғәжәбстан» («Країна чудес») вийшла в 1965 році. Булат Рафіков є автором поетичних збірок «Кісеүҙәр» (1977; «Броди»), «Йиһан сәғәтсеһе» (1982; «Годинникар Всесвіту»), повістей «Тауҙарҙа ҡар іртә ята» (1978; «У горах сніг лягає рано»), "Үр елдәре "(1984; «Вітри верхові»), «Ейәрләнгән ат» (1990; «Осідланий кінь»); фантастичних повістей «Лоулла» (1981), «Йиһан азаматтари» (1987; «Азамати Всесвіту»), романів «Ахиризаман көткәндә» (1993; «В очікуванні кінця світу», 1996), «Көнгәк» (1995; «Кунгак»), «Үлсәү йондоҙлоғо» (1997; «Сузір'я Терезів»), «Ҡараһаҡал» (1989; у російському перекладі «Карасакал», 2001), книг для дітей «Һүҙҙәр аҙаш — ҡурҡмай аҙаш» (1995; «Я загубитися не боюся»), п'єс «Наш час — в наших руках» і «Башкир з Парижа». Його п'єси ставили на сцені Стерлітамакського драматичного театру. У багатьох творах письменник звертається до проблем дбайливого ставлення до звичаїв та обрядів, рідної мови, культури. Нагороди і премії
Пам'ятьІм'я Булата Рафікова присвоєно вулицям села Давлеткулово, міст Баймак, Ішимбай і Мелеуз. У 2000 році, згідно з Постановою Кабінету Міністрів Республіки Башкортостан, школі села Корнієвка Мелеузівського району присвоєно ім'я Булата Рафікова. На подвір'ї школи було встановлено бюст письменника, крім того його ім'я було присвоєно алеї села Корнієвка. У місті Уфі на будинку, де жив письменник, встановлено меморіальну дошку. У 1999 році адміністрацією Мелеузівського району було засновано премію імені Булата Рафікова. Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia
