uk %D0%A0%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD %D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE

	Рамон Платеро
Особисті дані
Повне ім'я	Рамон Пердомо Платеро
Народження	31 грудня 1894
	Монтевідео, Уругвай
Смерть	5 серпня 1950 (55 років)
	Монтевідео, Уругвай
Громадянство	Уругвай
Позиція	півзахисник
Тренерська діяльність**
1917—1919	Уругвай
1919	«Флуміненсе»
1921	«Фламенго»
1922—1927	«Васко да Гама»
1925	Бразилія
1927—1928	«Ботафого»
1934	«Палестра Італія»
1938	«Васко да Гама»
1938—1939	«Палестра Італія»
1939—1940	«Сан-Паулу»
	** Тільки на посаді головного тренера.

Рамон Пердомо Платеро (ісп. Ramón Perdomo Platero) — уругвайський футбольний тренер.

Кар'єра

Платеро очолював збірну Уругваю на чемпіонаті Південної Америки, на якому уругвайці здобули перемогу. У тому ж році збірною був виграний Кубок Ньютона, а два роки потому — Кубок Ліптона.

У 1919 році Рамон виїхав у Бразилію, де очолив «Флуміненсе», який здобув перемогу в розіграші чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро. Після цього у 1920 році очолював «Сантос».

У 1921 році він став головним тренером клубу «Фламенго». 13 травня команда під його керівництвом провела перший матч, в якому зіграла внічию з «Бангу» 3:3. Усього під його керівництвом клуб зіграв 9 матчів, з яких виграв три, а два звів внічию^[3].

На наступний рік уругваєць став тренером «Васко да Гами». У перший же рік клуб зміг виграти серію В чемпіонату Ріо-де-Жанейро, а два наступних — два титули чемпіона штату^[4]. У період перебування на посаді головного тренера «Васко», Платеро очолював збірну Бразилії на південноамериканському чемпіонаті, де бразильці виграли срібні медалі.

Потім тренер працював в «Ботафого», двічі в «Палмейрасі»^[5]^[6]^[7], «Васко»^[8] і «Сан-Паулу»^[9].