Радостове
Радостове[2], або Радостів[2][3] (також Радостув[2], біл. Радастава) — село в Білорусі, у Дорогичинському районі Берестейської області[1]. Орган місцевого самоврядування — Радостівська сільська рада[1]. ГеографіяРозташоване над Білозірським каналом[3], за 10 км від білорусько-українського кордону, за 40 км на південний захід від Дорогичина[2] та за 121 км від Ковеля[3]. ІсторіяВперше згадується в XIV столітті як поселення Ратненського клину Холмської землі, що тоді входила до складу Польщі, тоді як Берестейщина та Волинь належали Великому князівству Литовському[2]. У XVI столітті входило до складу Ратенського староства, до столових дібр королів Польщі[3]. Тоді в селі мешкали кметі (слуги ратненського замку)[3]. У часи входження до складу Російської імперії належало до Леликівської волості Ковельського повіту[3]. У XIX столітті перебувало в скрабі Російської імперії[3]. За переписом 1911 року в Радостовому налічувалося 3 звичайні крамниці, 1 горілчана крамниця та мешкало 1280 осіб[3]. У 1917—1919 роках у селі діяла українська початкова школа[2]. У 1921 році село входило до складу гміни Леликове Каширського повіту Поліського воєводства Польської Республіки[4]. Знову українська початкова школа в Радостовому діяла в 1944—1945 роках доки не була переведена у вересні 1945 року на білоруську мову, викладачем був І. Дехтерук[2][5]. До 1959 року входило до складу Дивинського району, після — до Дорогичинського[5]. Населення
Село є центром тороканської говірки української мови[2]. За переписом 1911 року в Радостовому мешкало 1280 осіб[3]. Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 203 будинки та 1149 мешканців, з них[4]:
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становило 1339 осіб[1]. КультураПам'яткою дерев'яної архітектури села є Покровська церква[2]. Примітки
|