Каширський повіт (пол. Powiat koszyrski) — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої.
Історія
Утворений 12 грудня 1920 р. з частини Ковельського повіту (гміни: Хотешів, Леликів, Велика Глуша, Сошично, Боровно і Камінь Каширський). Адміністративним центром було містечко Камінь-Каширський. У склад повіту входило 6 сільських гмін.
19 лютого 1921 р. увійшов до складу новоутвореного Поліського воєводства.
15 грудня 1926 р. вилучено ґміну Леликів до Кобринського повіту, натомість з Пінського повіту передано ґміни Любешів і Угриніче.[1]
Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р. з ґміни Леликів Кобринського повіту вилучені села Почапи, Вілька Щитинська і Залухів та включені до ґміни Велика Глуша Каширського повіту[2].
5 серпня 1929 р. ґміна Угриніче перейменована на ґміну Пнєвно.
27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Волинської області[3]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Любешівський і Камінь-Каширський райони.
Адміністративний поділ
Міських ґмін немає.
Сільські ґміни:
- Ґміна Боровно
- Ґміна Велика Глуша
- Ґміна Камінь-Каширський
- Ґміна Леликів — до 1926. Передано до Кобринського повіту
- Ґміна Любешів — від 1926. Передано з Пінського повіту
- Ґміна Пнєвно (Угриничі) — від 1926. Передано з Пінського повіту
- Ґміна Сошично
- Ґміна Хотешів
Примітки