Піща́тка (біл. Пясчатка ) — село в Білорусі , у Кам'янецькому районі Берестейської області [ 1] . Орган місцевого самоврядування — Рясненська сільська рада [ 1] .
Назва
Піща́тка (біл. Пясчатка , пол. Piszczatka , рос. Песчатка ) — сучасна назва[ 2] [ 3] .
Піща́тка Полове́цька (пол. Piszczatka Połowiecka , рос. Песчатка Половецкая ) — первісна стара назва[ 4] .
Пішча́тка — альтернативне написання сучасної назви[ 5] .
Пішча́та , Піща́та — альтернативна назва[ 5] .
Піщальня (біл. Пяшчальня ) — альтернативна назва[ 5] .
Піщанка , Пішчанка (біл. Пясчанка, Пішчанка ) — альтернативна назва[ 5] .
Піщета (біл. Пішчэта ) — альтернативна назва[ 5] .
Історія
Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака , яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовців [ 4] . Про колишніх засновників свідчить урочище Боняк, розташоване неподалік села й назване на честь видатного половецького хана [ 5] .
Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства [ 5] .
У XVIII ст. входило до володінь князів Радзивілів (1740 року селяни скаржилися Ганні Радзивіл про утиски і знущання солдат, які перебували на постої в селі)[ 5] . 1792 року перейшло до маєтностей Петра Ожаровського [ 5] .
Адміністративна історія
з 1566 : Велике князівство Литовське , Берестейське воєводство , Берестейське староство , Милейчицька волость , Половецьке війтівство .
з XVIII ст.: Велике князівство Литовське , Берестейське воєводство , Берестейський повіт , Половецька волость .
з 25 грудня 1795 : Російська імперія , Слонімське намісництво , Берестейський повіт , Половецька волость (за результатами третього поділу Речі Посполитої ).
з 12 грудня 1796 : Російська імперія , Литовська губернія , Берестейський повіт , Половецька волость .
з 28 серпня 1802 : Російська імперія , Гродненська губернія , Берестейський повіт , Половецька волость .
з 14 вересня 1917 : Російська республіка , Гродненська губернія , Берестейський повіт , Половецька волость .
з 7 листопада 1917 : Російська РФСР , Гродненська губернія , Берестейський повіт Половецька волость .
з 7 червня 1919 : Цивільне правління (Польська Республіка ), Берестейський округ , Берестейський повіт , Половецька гміна .
з 12 грудня 1920 : Тимчасове правління (Польська Республіка ), Поліський округ , Біловезький повіт , Половецька гміна .
з 19 лютого 1921 : Польська Республіка , Поліське воєводство , Берестейський повіт , Половецька гміна (за результатами радянсько-польської війни ).
з 18 квітня 1928 : Польська Республіка , Поліське воєводство , Берестейський повіт , Високо-Литовська гміна .
з 2 листопада 1939 : Білоруська РСР (за результатами німецько-радянського поділу Польщі ).
з 4 грудня 1939 : Білоруська РСР , Берестейська область .
з 1940 : Білоруська РСР , Берестейська область , Кліщельський район .
з 1 серпня 1941 : Німецька імперія , Білостоцька округа , Більський крайскомісаріат .
з серпня 1944 : Білоруська РСР , Берестейська область , Кліщельський район .
з 1945 : Білоруська РСР , Берестейська область , Високівський район .
з 17 квітня 1962 : Білоруська РСР , Берестейська область , Кам'янецький район .
з 25 серпня 1991 : Білорусь , Берестейська область , Кам'янецький район .
Населення
До початку XVI століття місцеві жителі згадувалися як половці [ 4] . У XIX столітті польський історик Юзеф Ярошевич , зазначав, що вони асимілювалися й нічим не відрізнялися від русинів [ 5] .
Серед мешканців села зафіксовано патроніми половецького походження:
Кабакевич (біл. Кабакавіч ) — від кабак (кабяк ), «брудний»[ 5] .
Колкевич (біл. Колкавіч ) — від колк , «домашня тварина»[ 5] .
Кадатевич (біл. Кадатавіч ) — від кадат , «сват»[ 5] .
Транспорт
Через село проходить республіканська дорога Р16 (Тюхничі —Високе —Піщатка), яка виходить на кордон із Польщею . У травні 2006 року за наказом білоруського президента Олександра Лукашенка в селі встановили автодорожній прикордонний перехід № 10 (Піщатка-Половці)[ 6] .
Примітки
↑ а б в г Belarus . pop-stat.mashke.org . Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 24 лютого 2020 . (англ.)
↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік … С. 174
↑ Леонюк В. Половецька волость // Словник Берестейщини . — Львів : Видавнича фірма «Афіша» , 1996. — Т. 1. — С. 250. — ISBN 966-95063-0-1 .
↑ а б в г Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности) . Санкт-Петербург, 2010.
↑ а б в г д е ж и к л м н п Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі… С. 33—35.
↑ Наказ Президента Республіки Білорусь від 10 травня 2006 р. № 313
Джерела
Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі , 1978. № 1. С. 33—35.
Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов . М., 1973.
Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область . Книга 2, Минск, 2006.
Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности) . Санкт-Петербург, 2010.
Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мінск: Тэхналогія, 2010. — 318 с. ISBN 978-985-458-198-9 .
Адміністративний центр:
Рясна Агромістечка Села