Пітон зелений

Пітон зелений
Пітон зелений
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Змії (Serpentes)
Родина:	Пітонові (Pythonidae)
Рід:	Ромбічні пітони (Morelia)
Вид:	Пітон зелений (M. viridis)
Біноміальна назва
Morelia viridis Schlegel, 1872
Синоніми[2]
Python viridis Schlegel, 1872 Chondropython azureus Meyer, 1874 Chondropython pulcher Sauvage, 1878 Chondropython azureus W. Peters & Doria, 1878 Chondropython viridis Boulenger, 1893 Chondropython viridis Kinghorn, 1928 Chondropython viridis McDowell, 1975 Morelia viridis Underwood & Stimson, 1990 Chondropython viridis Cogger, 1992 M [orelia]. viridis Kluge, 1993

Пітон зелений (Morelia viridis) — вид неотруйних змій з родини пітонів (Pythonidae). Родом з Нової Гвінеї, островів Індонезії та півострова Кейп-Йорк в Австралії. Вперше описаний Германом Шлегелем у 1872 році, та багато років був відомий як Chondropython viridis.

Це яскраво-зелена змія ⁣довжиною до 2 м і вагою до 1,6 кг, причому самки трохи більші та важчі за самців. Мешкає переважно на деревах та полює на дрібних плазунів та ссавців.

Це популярний домашній улюбленець, чисельність якого в дикій природі постраждала від широкомасштабної контрабанди в Індонезії. Попри це, сьогодні зелений пітон занесений до списку МСОП, як вид під найменшою загрозою зникнення[1].

Опис

Голова зблизька

Зелений пітон характеризується відносно струнким тілом. Порівняно довгий хвіст становить близько 14 % від загальної довжини тварини. Голова велика і чітко відмежована від шиї. Морда велика і кутаста. Тіло трикутне у поперечному розрізі з виразним хребтом. Середня довжина (з хвостом) 150—180 см, проте особливо великі самки можуть досягати 200 см. Розмір також варіюється залежно від регіону походження. Вага сильно залежить від раціону тварини. Самці можуть важити близько 1100-1400 г, самки — до 1600 г, хоча дикі особини, як правило, набагато легші.

Забарвлення дорослих особин салатово-зелене з дрібними білими або жовтими цятками й бірюзовими плямами. Новонароджені змії лимонно-жовті з переривистими смугами та плямами фіолетового і коричневого кольору, або золотисто- чи оранжево-червоні.

Спосіб життя

Бордовий новонароджений M. viridis

Полюбляє тропічні вологі ліси від низинних районів до гірських місцин. Зустрічається на висоті до 2000 м над рівнем моря. Цей вид є переважно деревним, та мешкає на деревах, у чагарниках та кущах. Зрідка його можна побачити на землі[2]. Активний вночі. Раціон зелених пітонів складається переважно з дрібних ссавців, таких як мишоподібні гризуни (Melomys capensis, M. cervinipes, Mus domesticus, Rattus leucopus, інші види пацюків), іноді з плазунів, таких як гекони та сцинки (Carlia longipes), а також безхребетних тварин[3].

Це яйцекладна змія. Самка відкладає від 1 до 25 яєць.

Розповсюдження

Жовта молода змія

M. viridis поширений в Індонезії (острови Місоол, Салаваті(інші мови), Ару, Біак(інші мови), більша частина західної Нової Гвінеї), Папуа-Новій Гвінеї (включаючи прилеглі острови від рівня моря до висоти 1800 м, острів Норманбі та острови д'Ентрекасто) та Австралії (Квінсленд вздовж східного узбережжя півострова Кейп-Йорк)[2].

Таксономія

Німецький натураліст Герман Шлегель описав зеленого пітона у 1872 році як Python viridis[4], на основі двох зразків, зібраних на островах Ару в Індонезії[5]. Його земляк Адольф Бернхард Меєр виділив рід Chondropython (хоча й визнав його подібність до Morelia — ромбічних пітонів) і описав зеленого пітона як Chondropython azureus у 1874 році[6], на основі зразка, зібраного в «Кордо», пізніше ідентифікованого як Корідо на острові Біак(інші мови). Цей зразок був знищений під час Другої світової війни[7]. Французький натураліст Анрі Еміль Соваж описав Chondropython pulcher на основі зразка з острова Мансінам, провінція Іріан Джая.

Примітки

1. Tallowin, O.; Parker, F.; O'Shea, M.; Hoskin, C.; Couper, P.; Amey, A. (12 червня 2017). Morelia viridis: The IUCN Red List of Threatened Species 2018 (англ.). doi:10.2305/iucn.uk.2018-2.rlts.t177524a21649845.en.
2. McDiarmid, Roy W.; Campbell, Jonathan A.; Touré, T'Shaka A. (1999). Snake Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (англ.). Washington, DC: Herpetologists' League. с. 511. ISBN 978-1-893777-01-9.
3. Shine, Richard; Slip, David J. (1990). Biological aspects of the adaptive radiation of Australasian pythons (Serpentes: Boidae) (PDF). Herpetologica. 46: 283—290.
4. Schlegel, Hermann (1872). De Dierentuin van het Koninklijk Zoölogisch Genootschap Natura Artis Magistra te Amsterdam, Reptilia (нід.). Amsterdam. с. 54.
5. Australian Biological Resources Study (1 березня 2017). Species Morelia viridis (Schlegel, 1872). Australian Faunal Directory. Canberra, Australian Capital Territory: Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts, Australian Government. Процитовано 20 червня 2017.
6. Meyer, Adolf Bernhard (1874). Eine mitteilung von Hrn. Dr. Adolf Bernhard Meyer über die von ihm auf Neu-Guinea den Inseln Jobi, Mysore und Mafoor im Jahr 1873 gesammelten Amphibien . Monatsberichte der Königlichen Preussischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin (нім.). 1874: 128–140 [134].
7. Barker, David G.; Barker, Tracy M.; Davis, Mark A.; Schuett, Gordon W. (2015-09). A review of the systematics and taxonomy of Pythonidae: an ancient serpent lineage: Python Systematics and Taxonomy. Zoological Journal of the Linnean Society (англ.). 175 (1): 1—19. doi:10.1111/zoj.12267.

Джерела

• Switak, Karl H. 1996. Die Lebensgewohnheiten des Grünen Baumpythons TI Magazin (129): 48-51
• Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К.: Вища школа, 1967.

Посилання

• Morelia viridis. The Reptile Database. Процитовано 16 січня 2025.

Портал «Біологія»