Пістолет-кулемет Блискавиця

Блискавиця
Тип	пістолет-кулемет
Походження	Польща
Історія виробництва
Виготовлення	1943—1944
Виготовлена кількість	від 700 до 1500 од.
Характеристики
Вага	3,22 кг (без магазину)
Довжина	556 мм (зі складеним прикладом) 730 мм (з розкладеним прикладом)
Довжина ствола	197 мм
Набій	9×19 мм Парабелум
Калібр	9 мм
Темп вогню	550—650 постр/хв
Дальність вогню
Ефективна	150—200 м
Система живлення	коробчастий магазин на 32 набої
Пістолет-кулемет Блискавиця у Вікісховищі

«Блискавиця» (пол. Błyskawica) — пістолет-кулемет, розроблений інженерами Вацлавом Завротним і Северином Віланіром. Виготовлявся в умовах конспірації в Польщі під час німецької окупації.

Історія конструкції

У 1942 році Вацлав Завротний запропонував командуванню Армії Крайової розробити кулемет, пристосований для серійного виробництва в умовах конспірації. Разом з Северином Віланіром розробили проект зброї, при виробництві якої можна було використовувати технології, наявні у майстернях ремісників.

Розробляючи свою конструкцію, вони орієнтувалися на найкращі зразки: пістолетів-кулеметів MP40 і «Стен». Від першого успадкована загальна конструкція зброї (патрони з подачею знизу і складана ручка), з другого запозичено конструкцію механізмів.

Технічна документація була виготовлена в період з січня по квітень 1943 року. Прототип був готовий у серпні або вересні 1943 року. Випробування прототипу пройшли біля м. Зельонки. Потім прототип був показаний начальнику організації «Кедив» АК полковнику Августові Емілові Фільдорфові[1].

При скеруванні  для серійного виробництва, до кінця листопада було розроблено повну технічну документацію. У листопаді пістолет-кулемет отримав назву «Блискавиця». Походила вона від зображення трьох блискавок, вирізаних в нижній ручці (вони мали подібну форму, як знак компанії Elektrit).

Перша партія налічувала п'ять примірників. Після тестування Кедив замовив ще 100, а потім ще 300. До липня 1944 року. виготовлено 600 примірників, а в момент вибуху варшавського повстання були готові деталі для наступних ста примірників. Під час повстання «Блискавиці» зберігалися в зброярні на вул. Бодуена (близько 40 шт.).

У багатьох роботах зброя це неправильно визначається або описується, як німецький пістолет-кулемет для Фольксштурму МП 3008 у варіанті виробництва фірми Blohm und Voss[2],  або як німецьке наслідування британського STEN[3].

Збережені екземпляри

Література з 1985 перераховує чотири збережених і виставлених в Музеї Війська Польського у Варшаві примірники[4].

Примітки

1. Kazimierz Satora, Produkcja Uzbrojenia w Polskim Ruchu Oporu 1939-45, Warszawa 1985.
2. Przykładowo: Terry Gardner, Peter Chamberlain, Enzyklopädie deutscher Waffen 1939—1945. Handwaffen, Artilleri, Beutwaffen, Sonderwaffen, Stuttgart 2006, s. 65 i Aleksandr Żuk, Sprawocznik po striełkowomu orużju. Riewolwery, pistoliety, wintowki, pistoliety — pulemioty, awtomaty, Moskwa 1993, s. 586.
3. Kazimierz Satora. Pistolety maszynowe „Błyskawica” // Produkcja uzbrojenia w polskim ruchu oporu 1939-1944. — Warszawa : Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1985. — С. 78. — ISBN 8311071683.
4. Kazimierz Satora. Pistolety maszynowe „Błyskawica” // Produkcja uzbrojenia w polskim ruchu oporu 1939-1944. — Warszawa : Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1985. — С. 92. — ISBN 8311071683.

Бібліографія

• Ciepliński Andrzej, Woźniak Ryszard, Encyklopedia współczesnej broni palnej (od połowy XIX wieku), Warszawa 1994.
• Gardner Terry, Chamberlain Peter, Enzyklopädie deutscher Waffen 1939—1945. Handwaffen, Artilleri, Beutwaffen, Sonderwaffen, Stuttgart 2006.
• PWN Leksykon, Wojsko, wojna, broń, Warszawa 2001.
• Satora Kazimierz, Produkcja Uzbrojenia w Polskim Ruch Oporu 1939-45, Warszawa 1985.
• Satora Kazimierz, Podziemne zbrojownie polskie 1939—1944, Warszawa 2001.
• Żuk Aleksandr, Sprawocznik po striełkowomu orużju. Riewolwery, pistoliety, wintowki, pistoliety — pulemioty, awtomaty, Moskwa 1993