Пільтенський повіт
Пільтенський повіт (лат. Districtus Regii Piltensis; нім. Kreis Pilten, пол. Powiat Piltyński, латис. Piltenes apgabals) — у 1585-1795 роках самоврядний регіон в Курляндії довкола міст Пільтен (нині Пілтене, Латвія) і Газенпот (нині Айзпуте). Адміністративний центр — Газенпот. Колишня територія Курляндського єпископства. Входив до складу Пруссії, Речі Посполитої, Курляндії-Семигалії. Керувався старостою, колегією крайових радників та пільтенським ландтагом. 1795 року анексований Росією разом із герцогством Курляндії і Семигалії. Увійшов до складу Курляндського намісництва (1795) і губернії (1796), втратив автономний статус. Ліквідований як повіт 1819 року. Назва
Історія Пільтенський повіт Пільтенський повіт утворився на землях колишнього католицького Курляндського єпископства. У 1583 році, після смерті Магнуса, протестанти Пілтене вважали, що протестантська Данія краще захистить їх від небезпеки Контрреформації. Данія посилає війська і почається війна за спадщину Пілтене. Отримавши військову допомогу Данії, Пільтене відхилив вимогу Юрія Радзивілла про визнання польсько-литовського паравління. 29 липня 1583 року пільтенці та данці програли битві під Ембутом польським військам. 10 червня 1585 року, згідно з Кронеборгським миром, який підсумував коротку війну за Пільтенську спадщину[lv] (у 1583-1585 роках), Річ Посполита отримала ці землі від Данії[2]. Після війни за спадщину Пилтене політичний центр регіону перемістився в Айзпуте, а резиденція єпископа залишилася у Пілтене. Таким чином Пілтенський повіт був поділений на три частини. Пільтенський волоський округ був переданий герцогу Пруссії, польсько-литовському васалу; Дундагська волость стала володіння Польської Корони до 1795 року; Ембутська волость та Айзпутський волостний округ — володіння польської корони, були віддані у заставу Вільгельму Кетлеру, герцогу Курляндії. Курляндські герцоги планували приєднати Пільтенський повіт, але 1617 року він був перетворений на автономну область, названу за резиденцією колишніх курляндських єпископів у Пільтені. Вона керувалася особливими законами — Пільтенськими статутами[2]. Під час Другої Північної війни, у 1655 році, Пільтенський повіт був окупований шведськими військами. 1656 року герцог Яків Кеттлер уклав унію із Пільтенським повітом, але 1717 року останній знову унезалежнився від герцогства[2]. 1795 року Пільтенський повіт було анексовано Росію разом із Курляндією і Семигалією[2]. 1819 року Пілтенський повіт розділили на Віндавський і Газенпотський повіти[2]. Старости
ПриміткиБібліографія
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
Portal di Ensiklopedia Dunia
