uk %D0%9F%D1%83%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BA-%D0%94%D0%B6%D0%B0%D1%8F

	Пунчак-Джая; індонез. Puncak Jaya
	Пунчак-Джая сонячного дняПунчак-Джая сонячного дня
	4°05′00″ пд. ш. 137°11′00″ сх. д. / 4.0833333333333° пд. ш. 137.18333333333° сх. д.
Країна	Індонезія
Регіон	провінція Центральне Папуа, о. Нова Гвінея,; (1-ше місце у світі)
Система	Гори Маоке; (Центральний хребет)
Тип	гора
матеріал	вапняк
Висота	4884 м
Висота відносна	4884 м; (9-те місце у світі)
Ізоляція	5261,7 км → г. Юйлунсюешань (5596 м) (5-те місце у світі)
Список	Ультра-піки світу (9-те); Ультра-піки Океанії (1-ше); Острови за висотою (1-ше); Топографічна ізоляція (5-те); Найвища гора країни (30-те); Сім вершин;
Перше сходження	1962 рік, (Г. Гаррер, А. Гузенга, Р. Кіппакс, Ф. Темпл)
	Пунчак-Джая Пунчак-Джая (Індонезія)
	Пунчак-Джая Пунчак-Джая (Папуа)
	Пунчак-Джая у Вікісховищі

Пунчак-Джая (деколи — просто Джая та Піраміда Карстенса, індонез. Puncak Jaya) — гора в гірському масиві Маоке, належить до західної частини Центрального хребта острова Нова Гвінея. Складова національного парку Лоренц у провінції Центральне Папуа (Індонезія).

Географія

Пунчак-Джая — найвища точка Океанії, як частина Індо-Австралійської плити. Крім того, це найвища гора у світі, розташована на острові. Деякі джерела давали висоту 5029 і 5030 м, але заміри, які були зроблені експедицією Австралійського університету 1971-73 років та підтверджені сучасними методами замірів висоти остаточно встановили висоту вершини на позначці 4884 м^[3].

Назва гори з індонезійської перекладається приблизно як Пік Перемоги.

Абсолютна висота вершини 4884 м над рівнем моря. Відносна висота — 4884 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Юйлунсюешань (5596 м), яка розташована у горах Гендуаншань, становить 5261,65 км і за цим показником вершина займає 5-те місце серед всіх гір світу.

Історія

Гору для європейців відкрив у 1623 році Ян Карстензоон (Карстенс), здалеку побачивши льодовик на вершині.

У 1936 році голландська експедиція у складі Антона Колейна, Жана-Жака Дози та Фріца Віссела здійснила спробу піднятися на гору, але досягнувши району льодовиків 5 грудня через погану погоду зазнала невдачі піднятися на саму вершину.

Перше вдале сходження відбулось тільки у 1962 році, коли експедиція у складі керівника, австрійського альпініста Генріха Гаррера, новозеландського альпініста Філіпа Темпла, австралійця скелелаза Рассела Кіппакса та голландського патрульного поліцейського Альбера Гузенга 13 лютого піднялася на вершину.

В 1960-х роках гора називалась на честь президента Сукарно.

Зледеніння

Хоча пік Пунчак-Джая вільний від льоду, на його схилах є кілька льодовиків: Карстенз^[en], Вест-Нортволл-Фірн^[en], Іст-Нортволл-Фірн^[en] та нещодавно зниклий льодовик Мерен. ^[4] Будучи екваторіальними, середня температура протягом року незначно змінюється (близько 0,5° C), і льодовики коливаються лише сезонно. Проте, аналіз площі цих екваторіальних льодовиків за історичними даними показує значний відступ з 1850 -х років, приблизно в період Малого льодовикового періоду, який насамперед вплинув на Північну півкулю, що свідчить про потепління регіону приблизно на 0,6° C за століття між 1850 і 1972 роками.

Льодовик на Пунчак-Трикора в горах Маоке розтанув в період між 1939 і 1962 рр. ^[5] З 1970 -х років дані супутникових знімків свідчать про те, що льодовики Пунчак-Джая швидко відступають. Льодовик Мерен розтанув в період між 1994 та 2000 роками ^[4]

Експедиція під керівництвом палеокліматолога Лонні Томпсона^[en] в 2010 році виявила, що льодовики тануть зі швидкістю 7 м товщини на рік, і, за прогнозами, зникнуть у 2020-х роках^[6]^[7]

Галерея

Пунчак-Джая. Знімок НАСА з космосу	Льодовики вершини у 1936 році	Льодовики вершини у 1972 році

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в Carstensz Pyramid, Indonesia. Peakbagger.com^[d], (англ.).
↑ ^а ^б «Mountains of the Indonesian Archipelago — Ultra Prominences». Оновлено: 16.08.2005. Процитовано 13-05-2016 (англ.)
↑ The elevation given here was determined by the 1971–73 Australian Universities' Expedition [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.] and is supported by the Seven Summits authorities and modern high resolution radar data. An older but still often quoted elevation of 5 030 метрів (16 503 фут) is obsolete.
↑ ^а ^б Kincaid, Joni L.; Klein, Andrew G (2004). Retreat of the Irian Jaya Glaciers from 2000 to 2002 as Measured from IKONOS Satellite Images (pdf). 61st Eastern Snow Conference. с. 147—157. Процитовано 3 листопада 2011.
↑ Allison, Ian; Peterson, James A. Glaciers of Irian Jaya, Indonesia and New Zealand. U.S. Geological Survey, U.S.Department of the Interior. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 6 вересня 2018.
↑ Papua Glacier's Secrets Dripping Away: Scientists. Jakarta Globe. Agence France-Presse. 2 липня 2010. Архів оригіналу за 5 липня 2010. Процитовано 3 липня 2010.
↑ Wang, Shan-shan; Veettil, Bijeesh Kozhikkodan (1 березня 2018). State and fate of the remaining tropical mountain glaciers in Australasia using satellite imagery. Journal of Mountain Science (англ.). 15 (3): 495—503. doi:10.1007/s11629-017-4539-0. ISSN 1993-0321. S2CID 135211598.

Посилання

Це незавершена стаття з географії Індонезії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[peakbagger-1] а ^б ^в Carstensz Pyramid, Indonesia. Peakbagger.com^[d], (англ.).

[Ultra_Prominences-2] а ^б «Mountains of the Indonesian Archipelago — Ultra Prominences». Оновлено: 16.08.2005. Процитовано 13-05-2016 (англ.)

[3] The elevation given here was determined by the 1971–73 Australian Universities' Expedition [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.] and is supported by the Seven Summits authorities and modern high resolution radar data. An older but still often quoted elevation of 5 030 метрів (16 503 фут) is obsolete.

[kincaid2004-4] а ^б Kincaid, Joni L.; Klein, Andrew G (2004). Retreat of the Irian Jaya Glaciers from 2000 to 2002 as Measured from IKONOS Satellite Images (pdf). 61st Eastern Snow Conference. с. 147—157. Процитовано 3 листопада 2011.

[5] Allison, Ian; Peterson, James A. Glaciers of Irian Jaya, Indonesia and New Zealand. U.S. Geological Survey, U.S.Department of the Interior. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 6 вересня 2018.

[6] Papua Glacier's Secrets Dripping Away: Scientists. Jakarta Globe. Agence France-Presse. 2 липня 2010. Архів оригіналу за 5 липня 2010. Процитовано 3 липня 2010.

[7] Wang, Shan-shan; Veettil, Bijeesh Kozhikkodan (1 березня 2018). State and fate of the remaining tropical mountain glaciers in Australasia using satellite imagery. Journal of Mountain Science (англ.). 15 (3): 495—503. doi:10.1007/s11629-017-4539-0. ISSN 1993-0321. S2CID 135211598.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]